1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Коментар: МН17 - трагічна межа у конфлікті

Поки що все вказує на те, що літак MH17 було збито на Сході України сепаратистами. Якщо така версія підтвердиться, політичні наслідки інциденту будуть величезними, вважає Інґо Маннтойфель.

Уламки малайзійського пасажирського літака

Уламки малайзійського пасажирського літака

На даний момент немає стовідсоткової впевненості стосовно того, хто несе відповідальність за збитий над підконтрольною сепаратистами територією на Сході України малайзійський пасажирський літак. Тож, необхідно у найкоротші терміни провести міжнародне розслідування цієї трагедії.

Сліди вказують на сепаратистів

Однак поки що все вказує на те, що відповідальність за падіння пасажирського лайнера лягає на сепаратистів, яких підтримує Росія. І не лише тому, що досі всі літаки в зоні бойових дій були збиті саме ними. Кілька днів тому до рук сепаратистів, за їхніми ж свідченнями, потрапив зенітно-ракетний комплекс "Бук", необхідний для того, щоб збити літак, що пролітає на висоті десять тисяч метрів.

Утім, набагато більш переконливим можна вважати той факт, що один з лідерів сепаратистів та колишній офіцер російських спецслужб Ігор Стрєлков одразу після падіння MH17 хизувався в соціальних мережах тим, що російські бойовики знову збили АН-26. Але про ураження такого літака нічого невідомо, а тому можна допустити, що сепаратисти помилилися та сплутали "Боїнг-777" авіакомпанії "Малайзійські авіалінії" з українським військовим літаком.

Інґо Маннтойфель, керівник відділу Європи та головний редактор російської редакції DW

Інґо Маннтойфель, керівник відділу Європи та головний редактор російської редакції DW

Таке припущення підкріплюється перехопленими радіоперемовинами між сепаратистами та офіцерами російської військової розвідки ГРУ. У них йдеться про загін сепаратистів у селищі Чорнухино, які запустили ракету у літак. Місце падіння малайзійського лайнера знаходиться на відстані декількох кілометрів від цього населеного пункта.

Утім, остаточну відповідь на питання про те, хто відповідальний за збитий пасажирський літак, зможуть дати лише результати незалежного міжнародного розслідування. Можна виходити з того, що завдяки аналізу супутникових даних вдасться точно визначити місце запуску ракети.

Новий ступінь ескалації конфлікту

Трагедія MH17 на Сході України кардинально змінює структуру конфлікту, що розгорається уже не перший місяць. Після того, як на висоті десять тисяч метрів за допомогою доволі складного протиповітряного комплексу був збитий абсолютно непричетний до подій в регіоні пасажирський лайнер, стало очевидним, що сепаратисти не можуть бути якимось "народним ополченням", яке бореться за свої права і як-небудь озброїлось вогнепальною зброєю. Адже якщо вони використовують такого роду системи протиракетної оборони, значить, у них мають бути професійні інструктори.

Звісно, довести, що сепаратистів підтримують російські військові та спецслужби доволі складно, але це перше, що спадає на думку у такій ситуації. В результаті стає дедалі більш очевидним, що конфлікт на Донбасі - не лише внутрішньоукраїнське протистояння, а війна між Україною та силами, яких підтримує Росія.

Європа має зайняти чітку позицію

Після цього огидного злочину, жертвами якого стали сотні мирних людей з усього світу, Заходу, а особливо країнам Європейського Союзу, буде важче називати себе посередниками та спільно з Росією шукати дипломатичних шляхів вирішення конфлікту. Тепер дедалі частіше лунатимуть вимоги чіткіше зайняти сторону України та надати їй пряму підтримку у військових діях проти сепаратистів.

І можна не сумніватися у тому, що тепер посиляться голоси тих, хто виступає за широкомасштабні санкції проти Росії, хоча досі європейські глави держав та урядів усіма силами намагалися уникнути подальшої ескалації конфронтації з Росією.

Але не лише Заходу доведеться переглянути стратегію. Російське керівництво також опинилося на роздоріжжі. Москві необхідно зараз найбільш рішучим способом відмежуватися від сепаратистів та перестати їх підтримувати.

Якщо Кремль цього не зробить, він втратить усі шанси заперечувати відповідальність за кровопролиття у сусідній країні. На міжнародній арені ніхто не повірить у цю подвійну гру. Президент Путін має зараз довести, чи справді він хоче миру. В іншому випадку, виникає відчуття, що наймогутніша людина в Росії втратила контроль над своїми військами та спецслужбами.