Коментар: Макрон у ролі рятівника ЄС | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.09.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Коментар: Макрон у ролі рятівника ЄС

Еммануель Макрон прагне подальшого розвитку ЄС та підвищує ставки. Голосно озвучені ним плани реформи ЄС однак заглушили суперечливі питання, вважає Барбара Везель.

Макрон у ролі рятівника ЄС

Президент Франції Еммануель Макрон

Хтось вирішив стати новим королем Європи. У будь-якому разі після промови президента Франції Еммануеля Макрона скаладається саме таке враження. А говорити Макрон вміє. Той, хто досі не вірив у ЄС, після виступу Макрона про історію і майбутнє об'єднаної Європи просто повинен змінити прапори та підтримати французького президента. Навіть Анґела Меркель (Angela Merkel) жодного разу за всю свою політичну кар'єру не виголошувала таких палких промов щодо Європи. Велемовна риторика - не її стиль. А от Еммануель Макрон вірить у силу слова - саме завдяки своєму красномовству він як переконаний європеєць і переміг на останніх виборах президента Франції.

На марші, але куди?

Макрон прагне розворушити не лише Францію. У виголошеній в паризькому університеті Сорбонна промові французький президент окреслив майбутній маршрут для всієї Європи. При цьому Макрон уважно ставиться до того, щоб не оминути увагою нікого, кого стосуються його задуми. Французам він адресував пасажі про соціальних захист та солідарність, які посиляться та розвинуться. Їхньму страху перед "чужими" Макрон протиставляє запевнення, що країни ЄС спільно ефективно захищатимуть кордони та обмежать міграцію.

Барбара Везель

Барбара Везель

Він також вказав на необхідність проводити спільну політику щодо надання притулку біженцям та видворяти за межі ЄС тих мігрантів, яким відмовили в наданні статусу шукача притулку. Тут для нього жоден аргумент не є дрібничкою, адже, на думку президента Франції, в іншому випадку правоекстремістські настрої тільки зростатимуть. Як приклад-пересторогу він навів зростання популярності АдН у Німеччині: "Я гадав, що минуле більше не повернеться".

Його пропозиції - почасти така собі політична торбинка дивовиж. Він згадав практично кожну ідею щодо реформ ЄС з тих, котрі нещодавно лунали та обговорювалися. Скажімо, спільна оборонна політика, перехід до якої значно прискорив Brexit, та головні принципи якої планують окреслити вже до кінця року. Тут французький президент додав, що країнам-членам ЄС слід обмінюватися військовими, приймаючи їх у лави своїх збройних сил. Нинішній господар Єлисейського палацу уміло поєднав далекосяжні реформаторські задуми з невеличкими кроками, котрі можуть вселяти почуття успіху.

Макрон також розхвалив ідею запровадження податку на цифрові технології та продукти, щодо чого міністри фінансів країн-членів ЄС нещодавно запекло сперечалися. Суть її полягає в тому, що великі інтернет-корпорації мають сплачувати податки саме там, де вони отримують прибуток, а не там, де зареєструвалися.

Серед пропозицій Макрона - створення Європейської агенції інновацій, формування цифрового майбутнього, відкритий енергетичний ринок, захист сільського господарства та гарантування якості продуктів харчування. Тобто він не оминув увагою жоден з тих добрих та корисних проектів, котрі в Європі в цілому підтримують, але ще сперечаються щодо них в деталях.

Берліну теж щось перепаде

Частина запропонованих Макроном майбутніх візій щодо Європи має безпосереднє відношення до Берліна. Він привітав Анґелу Меркель з перемогою на виборах, знаючи при цьому, що після цих виборів у Німеччині його тандем із Меркель у Європі дещо ослаб. Макрон також підбадьорив її у боротьбі з правими екстремістами, адже він із власного досвіду знає, що означає протистояння націоналістам і популістам із "Національному фронту".

І ніби мимохідь Макрон зачепив тему Єврозони. Він каже про створення спільного бюджету, щоб краще протистояти економічним кризам. Джерелом надходжень до цього бюджету, за задумом Макрона, стане податок на цифрові технології та продукти. І так, він хоче міністра фінансів Єврозони, котрий наглядатиме за станом справ у зоні спільної європейської валюти.

Звісно, французький президент чудово розуміє, що з німецькою Вільною демократичною партією (ВДП) у якості майбутнього учасника урядової коаліції в Берліні, в питанні реалізації фінансових пропозицій щодо ЄС йому не вдасться досягти чогось значного. З іншого боку, ВДП теж розуміє, що їй слід порстягнути Макрону руку, аби допомогти йому досягти успіху принаймні частково. Адже, якщо зазнає поразки Макрон, то лібералам, котрі захищають механізми ринкової економіки, вже не буде що захищати.

Макрону потрібна Меркель

Виголошена в Парижі промова Макрона була досить добре продуманою. За нескінченною вервечкою озвучених планів щодо реформ залишилися майже непоміченими власне суперечливі аспекти. Реалізація деяких ідей, певно, матиме успіх - оборона, захист кордонів, протидія тероризму тощо. Тож Макрон не опиниться в ролі невдахи, котрому нічого не вдалося, навіть якщо лише частина цих пропозицій переживе жорна європейської політики.

Чи прагне президент Франції перебрати на себе провідну роль Анґели Меркель? Не зовсім, адже він знає, що йому конче необхідні її досвід та хист до практичної політики, компромісів і пошуку рішень. Без канцлерки Німеччини в нього обмаль шансів, адже лише вдвох вони можуть мати бодай якусь силу у Європі.

З іншого боку, Еммануель Макрон має те, чого бракує Меркель. Він може так красномовно зобразити суверенітет, єдність та демократію в Європі, що люди слухають його. Так само, коли йдеться про те, щоб формувати майбутнє Європи, він претендує на роль наділеного правом задавати тон.

Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Дивитись відео 01:32

Реформа Євросоюзу від Еммануеля Макрона (26.09.2017)

Аудіо й відео до теми