Коментар: Кримський шлях Володимира Путіна | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 16.03.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Коментар: Кримський шлях Володимира Путіна

18 березня у Росії відбудуться не просто вибори Володимира Путіна. Це буде схваленням шляху подальшої конфронтації майже з усім світом, зате - "Кримнаш", пише журналіст Олександр Плющев.

Володимир Путін у Севастополі, 9 травня 2014 року

Володимир Путін у Севастополі, 9 травня 2014 року

Нинішні вибори президента РФ особливі ще й тому, що вони відбуваються у день, коли Крим і Севастополь офіційно включили до складу Російської Федерації. У самому Криму це вже не перші федеральні вибори, але думські можна назвати репетицією, президентські - інша справа. Їх розглядають як своєрідне підтвердження результатів референдуму 2014 року, коли в умовах, далеких від міжнародних стандартів, за явки у 83 відсотки, було зафіксовано майже 97 відсотків голосів за приєднання півострова до Росії. У Севастополі ці показники склали відповідно 90 і 96 відсотків.

Повторити такі результати у 2018-му, замінивши "за приєднання" на "за Путіна", мабуть, хотілося би місцевій владі, але це буде вкрай важко навіть за наявного адмінресурсу. Величезна підтримка Володимира Путіна в Криму заспокоює самих прибічників, жодних мобілізаційних настроїв, як це було чотири роки тому, судячи з усього, немає, тому голосувати, імовірно, піде набагато менше людей.

Без вогника

На півострові цей день вихідний, а оскільки він ще й припав на неділю, вихідний спочатку перенесли на 19 березня. Але потім "на численні прохання трудящих" знову перенесли, влаштувавши кримчанам невеликі канікули з 8 по 12 березня. Трудящі ці, особливо мешканці курортів, - такий ненадійний елемент, що відпускати його відпочивати під час відповідальних політичних подій украй недалекоглядно: роз'їдуться ще посеред тижня і повернуться як раз до підбиття підсумків, як тут забезпечити явку?

Журналіст Олександр Плющев

Журналіст Олександр Плющев

Один знайомий кримчанин розповів мені, що за його відчуттями, багато жителів півострова були би зовсім не проти фальсифікацій - як щодо явки, так і щодо голосування за Володимира Путіна: політику-то його вони схвалюють, а ось на дільниці йти - лінь. От якби був якись мобілізаційний фактор, наприклад, чергова енергоблокада з боку України, тоді інша справа, а так - жодних стимулів. Путіна ж все одно оберуть.

Візит перед виборами

А ось для Путіна, кажуть, вкрай важливо, як проголосують у Криму. По країні його (або його адміністрацію) найбільше хвилює явка, в Криму ж - саме підтримка. У будь-якому разі так вважає головний редактор радіостанації "Ехо Москви" Олексій Венедиктов, який став, на думку декого, мабуть головним російським, а може й світовим експертом з Путіна. Очікували, що Путін полетить до Криму 18 березня, скориставшись правом проголосувати на будь-якій дільниці. Але візит відбувся на кілька днів раніше. Можливо, це відбулося, зокрема, через побоювання, що заходи безпеки, яких вживає ФСО (Федеральна служба охорони - Ред.) під час таких поїздок, можуть справити негативний вплив на явку.

Нинішній візит до Криму мав, певно, максимальний у наявних умовах ефект: Америка засудила (значить, все правильно робить Володимир Володимирович), президент приїхав на будівництво мосту і до майже готового аеропорту Сімферополя (а українські начальники лише жирувати й відпочивати їздили), решта кандидатів до Криму не приїздили (для кримчан в принципі існує тільки один кандидат). Тобто всі ті, кого можна було надихнути черговою появою на кримській землі живого Путіна, надихнулися.

Кримське звикання

Ну а для жителів Росії, судячи з нещодавнього опитування "Левада-центру", Крим саме перестав бути мобілізаційним фактором, до нього просто-напросто звикли. Більшість практично припинила сперечатися з меншістю щодо приналежності півострова, і тепер тема ця нагадує про себе у мережевих дискусіях радше непрямо. Питання Криму, як і раніше, ефективне у справі розколу людей, тією чи іншою мірою опозиційно налаштованих до Путіна.

Найсвіжіший приклад - запеклі суперечки довкола щойно померлого Олега Табакова, чий фантастичний талант і гігантський внесок у російську культуру в очах деяких людей виявилися геть перекресленими висловленою ним підтримкою "приєднання Криму". Ці люди, звісно, одразу ж вщент розсварилися із тими, хто вважав, що політична позиція, найшвидше суто кон'юнктурна, не применшує генія, і навіть з тими, хто просто пропонував обговорити все це після поховання.

Дивитись відео 01:19
Now live
01:19 хв

Чи прийдуть кримські татари на вибори президента Росії (15.03.2018)

Саморуйнування чи відродження?

Багато виборців, які підуть на дільниці 18 березня, незалежно від їхнього ставлення до подій у країні, добре розуміють, що це - що завгодно, але тільки не вибори. Одна із найпопулярніших трактовок, яка цілком має право на життя - референдум про довіру до Володимира Путіна. У його результаті ніхто не сумнівається, і єдине, що хоч якось цікаво - абсолютні цифри.

Але є ще один підтекст, який, я певен, зчитують далеко не всі. Кожен голос за Володимира Путіна буде віддано і за подальшу міжнародну ізоляцію Росії, початок якій поклало саме "приєднання Криму". Минулі чотири роки додали й інших причин: малазійський "Боїнг", війна на Донбасі, спроба перевороту в Чорногорії, втручання в американські вибори, кібератаки, а тепер ось отруєння колишнього офіцера ГРУ… А попереду ще щонайменше шість років шляху, який ми розпочали з Кримського півострова. Шляху, як вважають одні, відродження, а інші - катастрофічного саморуйнування.

Олександр Плющев - російський журналіст, інтернет-експерт і блогер.

Цей коментар є висловленням особистої думки автора, яка може не збігатися з позицією української редакції і Deutsche Welle загалом.

DW.COM

Аудіо й відео до теми