Коментар: консенсус замість розколу України | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 30.03.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Коментар: консенсус замість розколу України

Віталій Кличко закликає створити широкий демократичний альянс. Він відмовився балотуватися у президенти, підтримавши Петра Порошенка. Лише Тимошенко знову сама по собі, вважає Бернд Йоганн.

Петро Порошенко і Віталій Кличко

Петро Порошенко і Віталій Кличко

Українські політики не люблять добровільно відмовлятися від влади та впливу. Тому відмова Віталія Кличка від участі у президентських перегонах – визначний крок. Голова партії УДАР діє відповідально. Він хоче запобігти розпорошенню демократичних сил та робить ставку на єдиного кандидата. Свій вибір він робить на користь бізнесмена та політика, якому опитування дають нині найкращі шанси обійняти президентську посаду після виборів 25 травня. Це - Петро Порошенко.

Мільярдер та власник багатьох підприємств є, щоправда, доволі суперечливою постаттю, оскільки належить до тих олігархів, що могли використовувати свій політичний вплив в інтересах бізнесу. Проте Порошенко, очевидно, єдиний серед кандидатів, хто міг би вивести з кризи політично розколоту та економічно послаблену країну. "Шоколадний король", як називають Порошенка, підтримував рух протесту на Майдані. Однак він також працював міністром у різних урядах. Він є поміркованим політиком, який робить ставку на політичний компроміс, наближення до Європи та на порозуміння з Росією.

Бернд Йоганн - керівник Української редакції Deutsche Welle

Бернд Йоганн - керівник Української редакції Deutsche Welle

Новому президенту потрібна якомога ширша підтримка

А Україні терміново потрібні політики, здатні до консенсусу та врівноваження. Після того, як було скинуто кримінальний режим Януковича, країна постала перед велетенськими проблемами – економічне становище є катастрофічним. Гостро необхідні мільярди допомоги МВФ будуть виділятися лише у тому разі, якщо країна проводитиме економічні реформи. А вони означають для людей докорінні зміни. Крім того, країні загрожує Росія – спочатку через анексію Криму на півдні, а тепер ще й через масове зосередження військ уздовж східного кордону.

За цих обставин президентські вибори є викликом. Слід запобігти розколу країни. Радикальні сили зліва та справа відіграють у цій виборчій кампанії лише другорядну роль. На першому плані стоїть політика національного примирення. Поляризація на цих виборах була б лише на шкоду. Ось чому правильно, що Кличко виступив за об'єднання усіх демократичних сил на виборах. Майбутньому президенту потрібна якомога ширша підтримка населення.

Тимошенко поляризує країну

Водночас, схоже, що Тимошенко робить ставку на політику розколу. Після того, як Кличко знявся з перегонів, колишня прем'єрка є головною конкуренткою Порошенка. Однак її кандидатура навряд чи здатна стабілізувати країну як ізсередини, так і назовні. Свого часу Тимошенко своїми одноосібними кроками часто ставала причиною суперечок. Це призвело до того, що до влади прийшов авторитарний Янукович, який довів країну до хаосу.

Щойно повернувшись у політику, Тимошенко своїми антиросійськими тирадами сприяє новій поляризації. Це, звичайно ж, не ставить під сумнів її придатність до президентської посади. Але Україні вона не робить цим добру послугу. За нею ще стоїть її партія "Батьківщина". Однак більшість виборців, судячи з останніх опитувань, вже її не підтримує.

Українці прагнуть почати з чистого аркуша. Під цим маються на увазі політики, які б об'єднали та реформували країну. Завданням нового президента буде сприяти консенсусу та не провокувати розколів. І цією новою людиною – після відмови від балотування на президентську посаду Кличка – міг би стати "шоколадний король" Петро Порошенко. Виборці визначатимуться із цим 25 травня.

DW.COM