1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

Коментар: Думаєте, Трамп найгірше, що могло трапитися? Подумайте ще раз!

Рік тому перемога Дональда Трампа показала, що звертаючись до основних інстинктів виборців, навіть вкрай некомпетентний політик може стати президентом. Але він може стати предтечою чогось гіршого, вважає Міхаель Кніґґе.

Дональд Трамп

Дональд Трамп промовляє після перемоги на виборах, 9 листопада 2016

Навіть після того, як за цей рік словосполучення "президент США Дональд Трамп" писалося і вимовлялося вже тисячі разів, його перемога й досі видається дивною. І так воно має бути. Адже досі важко перетравити те, що такий демагог як Трамп, зі схильністю повсякчас прибріхувати та нульовим політичним досвідом, зміг виграти президентські вибори у найпотужнішій країні світу, після кампанії, що ґрунтувалася на фанатизмі, жінконенависництві та нагнітанні страху.

Вважати президентство Трампа нормальним явищем - неправильно в принципі й сьогодні. Але важливо й визнати той факт (як би важко це й не давалося), що Дональд Трамп виграв вибори, а Гілларі Клінтон їх програла. Украй важливо визнати цю реальність, а не звинувачувати в цьому російське втручання, дії колишнього директора ФБР Джеймса Комі або інші справжні чи уявні фактори, які сприяли поразці Гілларі Клінтон та перемозі Дональда Трампа.

Шукати у тому, що сталося 8 листопада 2016 року, все нових цапів-відбувайлів є типовою стратегією відвернення уваги та підміни понять (на чому добре знається сам Трамп). Але вона буде контпродуктивною, якщо ми хочемо, аби цього більше не повторилося.

Виборці без вибору

Ключовим елементом кампанії Трампа було його твердження про те, що країна перебуває у поганому стані та обіцянка "зробити Америку знову великою". Тож кампанія Трампа ґрунтувалася на негативі, а сам він неодноразово і часто брехливо розповідав про те, як погано ідуть справи в Америці. І, звісно ж, він майже щоразу звинувачував у проблемах країни інших - іммігрантів або мусульман.

Оглядач DW Міхаель Кніґґе

Оглядач DW Міхаель Кніґґе

Але його негативний опис стану справ в країні знайшов відгук серед багатьох виборців. Адже це було схоже на правду. Те, що Трамп зачепив за живе, говорячи, що США скочуються у прірву, демонструє і той факт, що самопроголошений соціаліст Берні Сандерс з маленького штату Вермонт зміг виграти у Гілларі Клінтон 23 штати, а його кампанія проводилася виключно на приватні пожертви. І хоча Сандерс ні за стилем, ні за змістом, ні за серйозністю в жодному разі не йде у порівняння, все ж він, як і Трамп, порушив багато болючих для пересічних американців питань: від нерівності доходів до старіючої та часто вже зношеної американської інфраструктури.

І що тут важливо: обидва неодноразово критикували, наскільки відірваною та недосяжною для пересічних американців є політична еліта у Вашингтоні. І мантра про відкинутість на узбіччя суспільства, у той час як сильні світу цього діють лише у власних інтересах, рік тому знайшла відгук у багатьох виборців. І досі знаходить.

Популістські звернення

Тож не має дивувати те, що згідно з торішнім опитуванням Федеральної резервної системи США, 44 відсотки американців сказали, що не змогли би сплатити рахунок у 400 доларів (345 євро) за надання швидкої допомоги. Не має дивувати те, що від вогнепальної зброї щодня гине у середньому 32 американці. Не має дивувати те, що 64 тисячі американців загинули торік від передозування опіоїдами. Епідемія вже роками вирує у США, але політики не в стані або ж не хочуть вирішувати цю проблему.

Трамп розпізнав і нещадно використав поширене відчуття американської недуги. Випинаючи свій мнимий бізнесовий хист, він позиціонував себе єдиним надпартійним кандидатом, здатним покращити життя простих людей. Свою головну обіцянку змусити Америку "знову перемагати", і без того дивну, він і не збирався виконувати. І все ж не можна виключати, що він би й сьогодні знову виграв вибори або ж і те, що ще зможе переобратися на другий термін у 2020. Пори факт, що за дев'ять місяців перебування на посаді він не зміг утілити жодної серйозної законодавчої ініціативи, попри те, що його адміністрацію, як жодну іншу в історії, переслідують скандали, попри те, що він не покращив життя американців.

І те, що все це зійшло йому з рук, показує, що гідної альтернативи немає ні в Республіканській партії, яку Трамп захопив і поволі перетворює на власну, і, найважливіше, ні у Демократичній, у лавах якої панує розкол щодо подальшого курсу. Це також демонструє розпач та гнів серед американців, які готові голосувати за когось, чиї дії виходять далеко за рамки політичних норм.

Гірша альтернатива

Але попри все сказане, може нам ще й поталанило з Трампом. Так, звісно за ці катастрофічні перші дев'ять місяців він вже посіяв хаос у багатьох питаннях - від політики захисту довкілля до міжнародних відносин. Але у багатьох важливих питаннях - від провальної заборони на в'їзд з окремих країн до провальної спроби перегляду Obamacare - адміністрація Трампа працює хаотично і дисфункціонально.

А тепер уявіть собі майбутнього кандидата, який є настільки ж майстерним підбурювачем та демагогом, як і Трамп, але не є настільки імпульсивним чи хаотичним і в стані реалізувати свій згубний курс. І якщо обидві партії не "пробудяться" для того, щоби виконувати завдання, яким їхні обрані представники повинні опікуватися, а саме - розв'язувати найнагальніші проблеми країни та забезпечити функціонування держави, - то такий сценарій може стати реальністю швидше, ніж ми собі можемо зараз уявити.

Дивитись відео 02:25

Обвинувачення проти Пола Манафорта: чи є загроза для Дональда Трампа (31.10.2017)

DW.COM

Аудіо й відео до теми