Коментар: Донбас - бомба уповільненої дії для Порошенка | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 06.10.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Коментар: Донбас - бомба уповільненої дії для Порошенка

Ситуація, що складається навколо закону про реінтеграцію Донбасу, може спричинити серйозну загрозу особисто для президента Порошенка, вважає український журналіст Сергій Руденко.

6 жовтня після тривалих дискусій і бійок Верховна Рада узвалила в першому читанні президентський законопроект про реінтеграцію Донбасу. Одночасно з цим депутати пролонгували на рік дію закону про особливий порядок самоврядування в ОРДЛО (окремі райони Донецької і Луганської областей - Ред.).

Таким чином, визнавши Росію агресором, Україна одночасно підтвердила свої зобов'язання щодо виконання мінських угод. Але точка, поставлена сьогодні президентом і парламентом, викликає більше запитань, ніж дає відповідь на те, чого чекати Донбасу та Україні в майбутньому.

Гонка по вертикалі

Про підготовку українського плану реінтеграції Донбасу Петро Порошенко заявив ще три місяці тому. Втім, схвалений РНБО текст президентського законопроекту був внесений на розгляд парламенту за день до голосування, запланованого спершу на 5 жовтня. В результаті Верховна Рада змушена була поспіхом знайомитися з документом, від якого без перебільшення залежить майбутнє не тільки Донбасу, але й України. Одночасно глава держави запропонував депутатам ще на рік продовжити дію закону про особливий порядок самоврядування в ОРДЛО.

Сергій Руденко

Сергій Руденко

Цими документами Петро Порошенко поєднав, здавалося б, несумісні поняття. З одного боку - визнання Росії країною-агресором. З іншого - легітимізація в Україні мінських домовленостей, згідно з якими та ж російська сторона не є стороною конфлікту. Втім, сама спроба ввести в українське правове поле "мінські домовленості" спричинила різко негативну реакцію у депутатів від "Свободи", "Самопомочі" та "Батьківщини". Підтримавши визначення Росії як країни-агресора і визнавши території на Донбасі окупованими, вони різко висловилися проти згадки мінських угод у законі про реінтеграцію Донбасу. З чим президентська сторона і погодилася.

Однак, у всій цій дискусії навколо президентських ініціатив, важливим був не стільки закон про реінтеграцію, скільки продовження ще на рік дії закону про особливий порядок самоврядування в ОРДЛО. Нагадаю, він був прийнятий у жовтні 2014 року та спричинив серйозні розбіжності у Верховній Раді. Саме цей документ забезпечує реалізацію частини мінських домовленостей в частині надання окремим районам Луганської та Донецької областей прав у формуванні місцевої влади. Три роки норми цього закону не виконувалися. Тепер про них знову заговорили і в "нормандській четвірці", і спецпредставник США Курт Волкер. Що, очевидно, і змусило президента Петра Порошенка наполягти на пролонгації згаданого законопроекту.

Вся влада - кому?

У той час як закон про реінтеграцію Донбасу ще буде голосуватися депутатами у другому читанні, закон про особливий порядок самоврядування в ОРДЛО буде діяти, ще, як мінімум, до 2018 року. Це означає, що протягом наступного року там після виведення окупаційних військ, можливо, будуть проведені вибори до місцевих рад (на чому, до речі, активно наполягає Захід). Після - за активної участі органів місцевого самоврядування - там будуть призначені прокурори, судді, керівники правоохоронних органів. А місцева влада отримає можливість створювати загони народної міліції. Цим самим законом передбачена й амністія для учасників бойових дій в ОРДЛО, які не вчиняли тяжких злочинів.

Словом, широко анонсований Києвом план реінтеграції Донбасу в результаті може опинитися планом, написаним Росією ще в мінських угодах. Тим більше - на цьому наполягають посередники врегулювання конфлікту на Донбасі. До речі, в Києві поспіх з ухваленням закону про реінтеграцію Донбасу пояснюють запланованою зустріччю Курта Волкера з помічником Путіна Владиславом Сурковим у Сербії. Так це чи ні, стане відомо 7 жовтня.

Запитання, що в результаті всього цього отримає українська держава, залишається відкритим. Частину Донбасу з особливим статусом, а в перспективі - автономію? Місцеве самоврядування в ОРДЛО, яке, вийшовши з-під дул автоматів бійців Захарченка-Плотницького візьметься за формування народної міліції та призначення прокурорів і суддів? Амністованих бойовиків? Або прецедент для інших регіонів, які Москва намагалася вже об'єднати у Новоросію? Відповідей на ці запитання зараз ні в кого немає.

Бомба уповільненої дії для Порошенка

Коли і в якому вигляді повернеться під контроль уряду окупований Донбас, точно сказати поки не може ніхто. Президент Порошенко намагався зробити максимум у цій ситуації: визнати Росію агресором, надати ОРДЛО статус окупованих територій, розписати порядок створення об'єднаного штабу на Донбасі з одночасною згодою України виконувати мінські домовленості. Далі все залежить від Росії.

Втім, події навколо закону про реінтеграцію Донбасу несуть серйозну загрозу особисто для президента Порошенка. Як всередині парламенту, так і поза його стінами вже формується опозиція до нинішнього президента. А точніше - до його ініціатив щодо деокупації окремих районів Донецької та Луганської областей. Намагаючись закрити східний фронт, глава української держави може активізувати внутрішній фронт, для якого його дії можуть здатися нелогічними і зрадницькими. І це - за півтора року до чергових президентських виборів.

Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Дивитись відео 02:53

АТО скасують: закон Порошенка щодо Донбасу (05.10.2017)

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Також за темою