Коментар: всевладний Путін позбавляється старих проблем | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 21.12.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Коментар: всевладний Путін позбавляється старих проблем

Звільнення Ходорковського - цей жест не варто вважати ознакою слабкості Путіна. Навпаки, він сильніший, ніж будь-коли, переконаний Інґо Маннтойфель.

Президент Росії Володимир Путін

Президент Росії Володимир Путін

Відразу наступного дня після несподіваної заяви про майбутнє помилування Михайла Ходорковського, зробленої по завершенню прес-конференції, що тривала понад чотири години у Москві, Володимир Путін виконав свою обіцянку: колишнього главу ЮКОСа звільнили з ув'язнення.

Цим Путін разом з амністією для учасниць гурту Pussy Riot та членів екіпажу судна Arctic Sunrise одним помахом позбавив цілої низки аргументів тих, хто критикував його систему правління протягом останніх років.

Особливо різко критикували взяття під варту Ходорковського, учасниць Pussy Riot та екіпажу Arctic Sunrise на Заході. Їхні арешти були символом політично мотивованого судового свавілля та головною перешкодою на шляху до покращання співробітництва з Росією.

Інґо Маннтойфель

Інґо Маннтойфель

Зняти напругу перед Сочі

Звичайно, бажання Путіна прихильно налаштувати Захід продиктовано й майбутніми зимовими Олімпійськими іграми у Сочі. Президент Путін має намір покращити імідж Росії в усьому світі, подати свою країну в найкращому вигляді. Перешкодою до цього були арешти політичних супротивників та критиків влади, що уже давно викликали нарікання з боку західних політиків.

Однак було б помилкою вважати, що висока милість щодо Ходорковського, Pussy Riot та екіпажу Arctic Sunrise - це результат тиску з боку Заходу чи навіть більше - ознака слабкості Путіна. Головний мотив інший: Володимир Путін - особливо цього року - як у внутрішній, так і міжнародній політиці відчуває себе на верхів'ї влади. Тому з позиції сили він і вирішив позбавитись старих політичних проблем.

На верхів'ї влади

Сноуден, Сирія, Україна - з точки зору Путіна, це його основні зовнішньополітичні успіхи року, що минає. Та й всередині країни його влада сильна як ніколи. Він зміг встановити жорсткий контроль над державним та владним апаратом, над найвагомішими підприємцями та ЗМІ. А його націонал-консервативна ідеологія стала політичною програмою, яку підтримує переважна більшість населення Росії. Вона й в ідеологічному відношенні забезпечує стабільну основу для влади Путіна, навіть якщо внаслідок економічної стагнації у Росії йому доведеться урізати соціальні програми.

Більше того, проголошення Росії опорою консервативних та традиційних цінностей стало фактором впливу й на міжнародній арені. Рік за роком Захід закликав Путіна та Росію дотримуватись європейських цінностей. Тепер Путін з його специфічною інтерпретацією цінностей християнських перейшов у контрнаступ. Вперше після розвалу Радянського Союзу йому вдалось сформувати російську політичну ідеологію, яка знаходить прихильників як всередині країни, так і за її межами.

Спираючись на це, Путін погодився на амністію та помилування колишніх політичних супротивників. Вони для нього - непотрібні більше символи минулих років. Жертви арештів і без цього скоро були б звільнені: Ходорковський у серпні 2014 року, а Толоконнікова навіть у березні. Унаслідок амністії та помилування вони вийшли і вийдуть раніше. А Путін з'явиться в образі милостивого президента та отримає додаткові бали у цьому вельми успішному для нього році. Змін у політиці це не віщує.

Інґо Маннтойфель, керівник відділу Східної Європи та головний редактор російської редакції DW