1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Коментар: Вибори по-білоруськи - це знущання над здоровим глуздом

Влада у Мінську переконує, що парламентські вибори відбулися "толерантно і безконфліктно". Але те, як провели цю виборчу кампанію, - просто насилля над розумом, вважає Наталія Макушина.

На виборах в Мінську

На виборах в Мінську

Білоруська влада впевнено розігрує дію вистави під назвою "Демократичні вибори". На тлі численних порушень, про які повідомляють незалежні спостерігачі, вперше за 12 років за попередніми результатами голосування до парламенту потрапили дві представниці опозиції - Анна Конопацька від Об'єднаної громадянської партії (ОГП) та заступниця голови "Товариства білоруської мови" Олена Анісім.

Підтвердилася версія про те, що офіційний Мінськ "може пропустити" в законодавчий орган хоча б кількох опозиціонерів. Здавалося б, можна вразитись та зрадіти, але радіти тут особливо нема чому. Те, як офіційний Мінськ проводив цю виборчу кампанію, - просто знущання над здоровим глуздом.

"Щоб тихо"

Білоруське керівництво з самого початку поставило собі дві мети. По-перше, треба зберегти чисельну перевагу функціонерів в парламенті. Для збереження політичної системи владі необхідна ручна палата представників Національних зборів: позбавлена законодавчої ініціативи, порядок роботи якої спускається з адміністрації президента, а двоє опозиціонерів цю систему не змінять. По-друге, необхідно було провести вибори за принципом "щоб тихо" - без брутальних репресій, щоб за рахунок цього добитися визнання легітимності усього депутатського корпусу на Заході.

Наталія Макушина

Наталія Макушина

Спостереження показали, що операція з відбору до парламенту потрібних владі людей не має нічого спільного з демократичним процесом. Все відбувалось у "штатному режимі". Спостерігачі, як і раніше, не могли відслідковувати процес підрахунку голосів, але голова Центрвиборчкому (ЦВК) Лідія Єрмошина поспішила назвати це дійство "найдемократичнішими виборами".

Коли чорне називають білим

Котрий рік влада робить білорусам ін'єкції цього ідіотизму з начебто "свободою вибору", щоб зробити з них копію мешканців божевільні з роману Кена Кізі "Політ над гніздом зозулі" - людей, які втратити волю опиратися насиллю над розумом. Прийняти чорне за біле переконують і тих, хто спостерігає за розвитком ситуації в країні збоку.

Міркуйте самі. Парламентські вибори призначили на 11 вересня. Насправді вони почалися за 5 днів до цієї дати, хоча практика дострокового голосування без поважної причини за умов авторитарного правління давно викликає підозри у фальсифікаціях. Селян, солдат, пацієнтів в лікувальних закладах, студентів масово зганяли на виборчі дільниці, пообіцявши додаткові вихідні. Але ЦВК і оком не змигнувши послалась на міжнародний досвід і заявила, що саме так все відбувається в Японії, Німеччині та Фінляндії, де також голосують заздалегідь.

За офіційною інформацією, з 6 до 10 вересня у виборах взяв участь 31 відсоток від загального числа виборців, хоча дані незалежного спостереження свідчать, що ця цифра суттєво перебільшена. Проте ЦВК стверджує, що громадський контроль не врахував високу активність населення.

Спостерігачі фіксували відмови публікувати програми опозиційних кандидатів, повідомляли про факти вкидання бюлетенів - пачками у прозорі урни та надали фотографії "карусельників", яких возили від дільниці до дільниці на спецавтобусі. Рахунок зафіксованих порушень ведеться на сотні. Але ЦВК охрестила це спробою дискредитації виборчкомів.

Брехня державного масштабу

Замість дискусій претендентів на депутатські мандати про долю країни у державних ЗМІ - голова ЦВК пані Єрмошина з посмішкою роз'яснює, що "у виборця були всі можливості для усвідомленого вибору ". Але ж це брехня. І навіть якщо в неї вірять обдурені пропагандою білоруси, то не можна ж усіх робити ідіотами.

На сайті офіційного агентства "Белта" інформація про вибори ховалася між новинами про параолімпійські ігри та рубрикою "Генплан розвитку Мінська". А все, що варто було знати білорусам, зібрали у одну визначальну статтю: "11 вересня на виборчих дільницях в буфетах можна буде придбати кулінарні, хлібобулочні вироби та інші товари за привабливими цінами".

Державні телеканали, які охоплюють до 90 відсотків білоруської аудиторії, показують тільки Лукашенка і його функціонерів. Опозицію в періоди між виборчими кампаніями загнали в інформаційне гетто. На час виборів їй дають право засвітитись в ефірі усього на 5 хвилин.

Незалежним ЗМІ, які активно висвітлювали події виборчої кампанії, голова міністерства інформації Лілія Ананіч пригрозила перевірками за "деструктивні матеріали". Особливо тим, які зареєстровані за кордоном.

І ось усе це хочуть продати міжнародному співтовариству як ознаку лібералізації та "толерантні й безконфліктні вибори"? Мінськ поводиться абсолютно безпардонно, заявляючи про прозорість та свободу виборчого процесу і твердо увірувавши в те, що ЄС та США тепер вже точно заплющать очі на витівки Центрвиборчкому в ім’я спокою у регіоні.

Визнавати такі вибори чи ні - справа Заходу. Але те, як провели в Білорусі цю виборчу кампанію, інакше як знущанням над здоровим глуздом не назвеш.

Дивитись відео 17:26

Ексклюзив DW: Світлана Алексієвич про Лукашенка, Путіна та їхнього "зовнішнього ворога" (08.03.2016)

Аудіо й відео до теми