1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Коментар: Арешти журналістів у Туреччині - новий удар по свободі слова

Газета Cumhuriyet стала новою ціллю зачисток у Туреччині. Влада продовжує використовувати надзвичайний стан як привід примусити критиків замовкнути, вважає Седа Сердар.

20 жовтня у Туреччині відзначали 93-тю річницю створення Турецької республіки, а два дні потому 92-річна газета "Джумхурієт"  Cumhuriyet, назва якої перекладається як "Республіка", стала ще однією мішенню нападок на опозиційні ЗМІ. Турецька влада продовжує використовувати надзвичайний стан, запроваджений після невдалої спроби путчу 15 липня, як привід, щоб заглушити критичні голоси, що залишились.

Внаслідок кампанії, яку проводить влада Туреччини проти інакомислячих, заарештовані головний редактор Cumhuriyet Мурат Сабунджу та кілька відомих журналістів видання. Крім того, надана санкція на арешт колишнього головного редактора Джана Дюндара, який живе у Німеччині. Що робить ситуацію ще більш абсурдною, так це причина затримання: журналістів, які критикували рух проповідника Фетхуллаха Гюлена - який є для турецької влади ціллю номер один - тепер звинувачують у співробітництві з ним. Офіційна лінія влади полягає у тому, що будь-хто, хто критично ставиться до нинішніх політичних рішень, - або терорист, або якимось чином допомагає Робітничій партії Курдистану чи руху Гюлена.

Цей сюжет був вигаданий давно, і урядовці не заспокояться, поки не кинуть за грати усіх, хто, як вони вважають, налаштований проти них, особливо журналістів, які шукають правду.

Напруга у відносинах Анкари та Берліна зростає

Під час зачисток, які послідували за невдалим путчем, багато академіків та журналістів утекли до Німеччини. Але мова не тільки про інтелігенцію: захисту в Німеччині шукають і турецькі дипломати, які у Туреччині оголошені у розшук за ймовірний зв'язок з рухом Гюлена. Малоймовірно, що Німеччина видасть цих людей Туреччині, адже щодо турецької влади звучать серйозні звинувачення у застосування тортур. Німецька влада намагається зрозуміти, як вирішити ситуацію, не ризикуючи при цьому відносинами з турецькою стороною.

Не було б нічого незвичайного, якби Туреччина намагалась домогтись екстрадиції оголошених у розшук журналістів, які мешкають у Німеччині. У цьому випадку Німеччині та Туреччині було б складно знайти спільну мову, що могло б призвести до нової хвилі конфлікту між двома країнами.

Розчаровує те, що німецьким політикам знадобилось багато часу, щоб відреагувати на останні арешти. Владу Німеччини, очевидно, набагато більше турбує крихка угода з Анкарою про біженців, ніж стан турецької демократії. Арешти, зміни у законодавстві, дискусія про повернення смертної кари та наполегливе прагнення до створення президентської республіки в умовах демократії, яка не працює, - усе це свідчить про те, що Туреччина швидкими темпами рухається до точки неповернення. Можливо, канцлерці Німеччини Анґелі Меркель та іншим лідерам країн ЄС доведеться зайняти більш жорстку позицію на захист демократії скоріше, ніж вони думають.

Дивитись відео 00:42

У Туреччині нова хвиля арештів (31.10.2016)

 

Аудіо й відео до теми