1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Коли підніме вітрила „Херсонес”?

Вже п’ятий місяць під „домашнім арештом” у порту Керчі стоїть вітрильник „Херсонес”. Цей великий корабель можна без перебільшення назвати гордістю країни - під українським прапором він був у всіх куточках світу. Арешт став ударом по іміджу України і завдав величезних збитків. Від чиновників, які і створили проблему, чекають негайного рішення щодо вітрильника. Інакше, не виключено, його доведеться прод

Традиційний парад вітрильників у німецькому місті Кіль. Цього року Херсонес мав стати флагманом...

Традиційний парад вітрильників у німецькому місті Кіль. Цього року "Херсонес" мав стати флагманом...

�ти за борги.

Четвертого квітня нинішнього року екіпаж „Херсонесу” у повному складі чекав відплиття: провіант і всі необхідні запаси були завантажені у трюми, вітрила підняті. Юні кадети чекали на своє перше далеке плавання. В останній момент кораблю несподівано заборонили вихід із порту – відповідне розпорядження надійшло з міністерства аграрної політики на чолі з паном Баранівським (за складною чиновницькою логікою вітрильник підзвітний саме аграрному відомству). Виявилось, що у Києва виникли претензії до міжнародних контрактів, які уклав Керченський технологічний університет, аби профінансувати надзвичайно дорогу експлуатацію судна. Наш кореспондент у Криму Валентин Карайван спілкувався з представниками університету:

“Вітрильники такого масштабу у всьому світі фінансуються за рахунок держави, адже на його утримання потрібно близько 2 мільйонів євро на рік. Від України щороку ми отримували від 400 до 700 тисяч гривень (тобто близько п’яти відсотків від потреб – прим. редактора), решту грошей “Херсонес” заробляв сам”, - розповів “Німецькій хвилі” декан морського факультету Керченського університету Олег Радченко. В утриманні вітрильника університету протягом п’ятнадцяти років допомагала німецька фірма “Інмаріс”, створена саме для обслуговування судна навіть не бізнесменами, а ентузіастами вітрильного флоту. За допомогою іноземних партнерів “Херсонес” був модернізований та перетворився на комфортабельне учбове судно. Завдяки “Інмарісу” кожного року більше двохсот курсантів вузу мали можливість проходити на “Херсонесі” учбову практику, без якої неможливо стати справжнім фахівцем морської справи, каже Радченко”.

У Західній Європі серед аматорів морської справи великим попитом користуються послуги з навчання основам навігації та керування вітрильником. Саме навчальні курси для любителів, а також надання туристичних послуг дозволяють заробляти гроші на утримання українського вітрильника. У цьому допомагає німецька фірма “Інмаріс”. За контрактом, кошти, які зароблялись на туристах, використовувались виключно на покриття витрат з експлуатації судна та безпосередньо на практичне навчання курсантів. Продовжує Валентин Карайван:

„Протягом п’ятнадцяти років співпраці німецькі партнери дотримувались усіх контрактних зобов’язань, наголошує Олег Радченко. Проблеми у “Херсонесу” почались рік тому: колишній міністр аграрної політики Олександр Баранівський, якому підпорядковується Керченський технологічний університет, заявив, що співпраця з німецькою фірмою є нерентабельною, оскільки від неї немає ніякого прибутку. “Про які прибутки може йти мова, - дивується Олег Радченко, - Адже все, що зароблялось використовувалось на утримування судна, а ми, як державний учбовий заклад взагалі не повинні давати прибуток”. Минулого року з великими труднощами “Херсонесу” вдалось вийти у плавання, але цього року, каже Радченко, міністр забронив вітрильнику виходити з порту, хоча не мав на це права, адже відповідно до кодексу торгівельного мореплавства такі рішення має ухвалювати судновласник, тобто університет. Як вважає декан, комусь у міністерстві аграрної політики здалось, що вітрильник - це нібито прибутковий бізнес, з якого можна „зняти вершки”. Але коли з’ясувалось, скільки коштів іде на утримання судна, від цієї ідеї відмовились і виявилось, що “Херсонес” нікому не потрібний. Зараз вітрильник стоїть у керченському порту, коштів на його утримання немає, а команду списано на берег. Тому Олег Радченко великі сподівання покладає на нового міністра Юрія Мельника, який добре знайомий з Керченським технологічним університетом та його проблемами, адже вже допомагав вузу, коли обіймав посаду віце-прем’єра”.

Логіку дій українських чиновників зрозуміти складно. Адже навіть якщо виникли непорозуміння із німецькими партнерами, для вирішення проблеми не обов’язково було арештовувати корабель, зриваючи навчання кадетів і завдаючи багатомільйонних збитків. Як наслідок: німці втратили вісім мільйонів євро. Для виконання зобов’язань перед інвесторами фірмі доведеться звернутися до міжнародних судових інстанцій. Відповідачем буде українська держава, якій в разі відповідної ухвали суду доведеться відшкодовувати декілька мільйонів євро. Втім, як повідомив „Німецькій хвилі” виконавчий директор „Інмаріс” Александр Гьорінґ, фірма сподівається уникнути судової тяганини:

„Від нового уряду в цілому і особисто від нового аграрного міністра ми очікуємо якнайшвидшого відновлення переговорів. Адже вже довший час на наші листи просто немає відповіді, ми повністю втратили контакт з урядовцями – нас просто ігнорують. Якщо співпрацю з нами буде продовжено, ми зробимо все можливе, аби спільними зусиллями мінімізувати суми збитків, аби якнайшвидше відновити експлуатацію судна”.

Моряки та інвестори закликають український уряд негайно розв’язати суперечку навколо „Херсонесу”. Адже якщо протягом вересня не схвалити план участі вітрильника у міжнародних фестивалях і навчаннях, кадети можуть лишитися без практики і наступного року. Про шкоду міжнародному іміджу України годі і говорити. Варто згадати лише один прикрий факт. Генеральний консул України у Гамбурзі планував провести на борту величного красеня „Херсонеса” урочисте прийняття на честь п’ятнадцятої річниці незалежності України. Але ж, дякувати чиновникам з Батьківщини, не сталося як гадалося...