Коли ліки вже не діють: бактерії стають дедалі резистентнішими до антибіотиків | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 28.10.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

Коли ліки вже не діють: бактерії стають дедалі резистентнішими до антибіотиків

Бактерії можуть ставати стійкими до антибіотиків, які проти них спрямовані. Цей факт відомий давно, але проблема набуває загрозливих масштабів, б'ють на сполох медики.

Стійкі до антибіотиків бактерії - недооцінена загроза?

Стійкі до антибіотиків бактерії - недооцінена загроза?

Ефективні антибіотики - медикаменти проти хвороботворних бактерій - основа сучасної медицини. Якщо вони втратять свою силу, то такі інфекційні хвороби, як запалення легенів, скарлатина чи сифіліс можуть знову перетворитися на величезну загрозу, як це було колись. Навіть більше, застерігає професор-інфекціоніст зі шведського Уппсальського університету Отто Карс.

"Ми втрачаємо можливість для лікування, яка нині вважається стандартом. Трансплантації, заміна суглобів чи хіміотерапія при лікуванні раку працює лише тоді, коли ми можемо захистити пацієнтів від інфекцій. Масштаб проблеми набагато більший, ніж ми це досі вважали", - заявив професор на міжнародній конференції з питань охорони здоров'я, що відбулася нещодавно у Берліні.

Бактерії-мутанти

Завжди, коли застосовуються антибіотики, бактерії, проти яких вони мають діяти, змінюються, - так розвивається стійкість мікроорганізмів до ліків. Чим більше антибіотиків застосовується, тим більше виникає резистентних до них мікроорганізмів. Про цей механізм відомо ще з 1940-х років, утім, по-справжньому серйозно до цього довго не ставилися.

Хоча Всесвітня організація охорони здоров'я ще 2000 року застерегла, що стійкість бактерій до антибіотиків - це "катастрофа для здоров'я" і презентувала глобальну стратегію для подолання резистентності, але інфекції, котрі не піддаються лікуванню, таки перетворилися на серйозну проблему у всьому світі. За даними американських інфекціоністів, лише у США щороку помирають 23 тисячі людей від інфекцій, спричинених стійкими до антибіотиків бактеріями, а два мільйони людей вже інфіковані цими збудниками хвороб.

Медики застерігають від занадто легковажного ставлення до антибіотиків

Медики застерігають від занадто легковажного ставлення до антибіотиків

Недооцінена проблема

Керівник глобальної мережі ReAct, Отто Карс, намагається координувати та організовувати співпрацю у сфері дослідження, політики, медицини та громадянського суспільства з метою подолання проблеми стійкості до антибіотиків. Адже, хоча науково-дослідні інститути вже й накопичили чимало знань про збудників хвороб, антибіотики та розвиток стійкості до ліків, але до якихось наслідків на практиці це досі не призвело.

Експерти-інфекціоністи роками застерігають від надмірного застосування антибіотиків, але їх усе одно масово використовують у тваринництві насамперед з метою запобігання хворобам. Хоча неправильне застосування атнтибіотиків у людей вже давно визначається однією з головних причин виникнення стійких до ліків мікроорганізмів, все одно досі занадто часто ці медикименти дуже легковажно призначаються, нарікають експерти.

"У Китаї, наприклад, діти зі звичайною застудою одержують крапельниці з антибіотиками. Обсяги споживання антибіотиків становлять на рік 138 грамів на душу населення. У Швеції ж це тільки сім грамів! ", - каже Карс. Тобто, як наголошує фахівець, ідеться про масштабне надмірне використання антибіотиків.

Збудника хвороби і його чутливість до певних ліків можна встановити в лабораторії

Збудника хвороби і його чутливість до певних ліків можна встановити в лабораторії

Легковажність обходиться дорого

У ЄС, згідно з законодавством, антибіотики мають відпускатися в аптеках тільки за рецептом. Утім, чимало таких медикаментів можна придбати і без цього, скаржаться експерти, наприклад, в Італії чи в Греції. Натомість у США, за даними відомства з контролю та профілактики хвороб, половина призначених лікарями антибіотиків насправді непотрібна або приймається неправильно.

Часто лікарі призначають так звані антибіотики широкого спектру, котрі замість того, щоб цілеспрямовано боротися з конкретним хвороботворним збудником, діють одночасно проти багатьох різних банктерій. І у такий спосіб особливо сприяють розвитку резистентності мікроорганізмів до ліків.

"Часто просто робиться припущення або здогад, які саме бактерії викликали хворобу", - критикує Отто Карс. Якщо здогад лікаря був хибним, то пацієт одержує антибіотик, який йому не допомагає. Тому потрібно стимулювати дослідження, де вивчаються методики якнайшвидшого діагностування, закликає він.

Щоб точно визначити вид збудника хвороби, сьогодні зазвичай досі вирощуюються культури бактерій у лабораторії, а потім їх досліджують на чутливість до медикаментів. Поки одержується результат минає щонайменше кілька днів, але це занадто довго для багатьох пацієнтів, котрим якомога швидше потрібне лікування. Хоча вже й є тестове обладнання, яке може дуже швидко проаналізувати дані збудника хвороби та дати результат, воно дуже дороге, тому не використовується у повсякденній лікарській практиці.

Чим лікувати?

Так само і дослідження у сфері розробки нових антибіотиків, які діятимуть проти видозмінених збудників, просуваються дуже повільно. Фармацевтичній індустрії бракує стимулів, нарікає Ентоні Со, керівник програми глобального здоров'я та технологій доступу із Sanford school of public policy при Дюкському університеті у США. "У фармацевтичній індустрії сфера досліджень є дуже затратною, а успіх - непевним. Антибіотики широкого спектру, наприклад, обіцяють вищий прибуток, ніж медикамент, який діє проти специфічного збудника, котрий, можливо, не дуже часто трапляється", - пояснює він.

Крім того, антибіотики, як правило, призначають лише на короткий термін вживання, натомість медикаменти проти гіпертонії, діабету чи ВІЛ/СНІДу призначаються пацієнтам на багато років, тому саме ці ліки - значно прибутковіша сфера.

Зміна ставлення до бактерій

Медичний експерт Артуро Квізфе з Еквадору закликає усвідомити проблему поширення резистентних до антибіотиків бактерій як суспільну та екологічну проблему. Відповідальне ставлення до антибіотиків буде тільки тоді, коли люди краще зрозуміють, що бактерії - важлива частина природи. "Ми говоримо про бактерії у зв'язку з хворобами. Усі хочуть якомога швидше позбутися бактерій, але тільки частина з них викликають хвороби, є набагато більше мікроорганізмів, які потрібні та важливі для людей - у кишечнику, у роті, у шлунку. І ми ще занадто мало про них знаємо, наприклад, як вони реагують на забруднення довкілля", - зазначає науковець.

Він закликає до обережнішого поводження з бактеріями. Разом зі своїми студентами і митцями Квізфе започаткував мистецькі та освітні проекти, які поширюють знання про бактерії серед школярів за допомогою таких шляхів, як фотоконкурси чи вуличні театральні вистави. У Великобританії науковці хочуть з 2014 року організувати подібний проект. Під гаслом "Бери турботу, а не антибіотики", як розповідає Артуро Квізфе, школярі мають проводити просвітницьку роботу серед однолітків стосовно мікробів, гігієнти та антибіотиків.