Київ очима німецької архітекторки: «Зносити старе – не вихід» | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 14.09.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Київ очима німецької архітекторки: «Зносити старе – не вихід»

У Києві молодь намагається перетворити старий будинок на сучасний культурний центр «Н4В». До проекту долучають думки архітекторів з-за кордону. Німкеня Реґіна Йост радить максимально зберегти історичний контекст будівлі.

Старий будинок у центрі Києва

Старий будинок у центрі Києва

Архітектура відображає дух епохи. Пристрасть все перебудувати на новий лад в українців пройде, як тільки закінчаться глибокі трансформації у суспільстві, вважає німецька архітекторка Реґіна Йост. Вона вперше приїхала до Києва в якості експерта проекту збереження будинку по вулиці Грушевського 4Б і перетворення його на громадсько-культурний центр.

Будинок у Києві на Грушевського 4Б, який хочуть врятувати, створивши мистецький центр Н4В

Будинок у Києві на вулиці Грушевського, який хочуть врятувати, створивши мистецький центр "Н4В"

«Це гарна історична будова. Вона підходить для зустрічей митців, молоді чи літніх людей. Цей будинок повинен обов’язково бути збережений», - каже архітекторка. За її словами, у Німеччині вона займалася санацією багатьох архітектурних споруд і закинутих старих будівель, які вдалося адаптувати до сучасних реалій і створити в них мистецькі центри. Реґінва Йост радить не зносити жодну будівлю, яка має хоч якусь історичну цінність.  «Традиція плекання старих споруд існувала в НДР, бо там таких будинків було мало, а радше зустрічалися залізобетонні коробки», - розповіла Реґіна Йост в інтерв’ю Deutsche Welle.

На її думку, нині українське суспільство потребує змін, і це відображається в архітектурі й у бажанні «знести все старе та побудувати нове», втім повернення до традицій  в Україні таки буде, і проект збереження будинку на вулиці Грушевського 4Б може допомогти цьому. «Потрібні хороші приклади. Прийде час, коли українці уважніше ставитимуться до реконструкції історичних споруд», - зазначила  Йост.

Типова київська картина: у районах старої забудови зводять багатоповерхові будівлі

Типова київська картина: у районах старої забудови зводять багатоповерхові будівлі

Громада визначає архітектуру

Українських архітекторів і митців, які працюють над проектом «Н4В» більше цікавило питання, як зараз громада може протидіяти забудовникам, які за будь-яку ціну хочуть отримати місце під будівництво сучасної багатоповерхової споруди. Здебільшого українські будівельні компанії будують житлові будинки чи торговельно-розважальні центри. У Києві нині є кілька скандальних забудов, де люди «воюють» із забудовниками, відстоюючи прилеглий парк чи історичну забудову.

Приклад з Берліна: фасад культурного центру до реставрації...

Приклад з Берліна: фасад культурного центру до реставрації...

Реґіна Йост  каже, що у Німеччині є правовий механізм впливу громади на забудовника і саме громада вирішує «заблокувати» будівельний проект чи дати погодити. «Всі плани забудови доступні людям. Кожен може прийти і висловитися, що йому не подобається 12 поверхів, як запланував забудовник, і цей житель хоче тільки 4 поверхи. Будьте певні цей будинок буде 4 поверхи», - ділиться досвідом німецька архітекторка .

«Органічний мікс» української столиці

Архітекторка каже, що вражена архітектурою Києва. За її словами, Київ – це «органічний мікс», який привертає увагу. «Хоча це – історичне місто, але тут водночас багато будувалося за часів соціалізму. Частково збереглися цілі райони з єдиною історичною забудовою», - каже німкеня. Реґіна Йост визнає, що не прихильниця того, аби місто було «законсервованим музеєм». На її переконання, місто має постійно розвиватися та жити. Старе місто має залишатися старим, а новобудови повинні «говорити сучасною мовою», каже архітекторка з Німеччини. «Я не виступаю за спорудження нових будинків з наслідуванням історичних форм. Нові будинки мають відповідати духу епохи», - наголошує Йост.

.... і після реставрації.

.... і після реставрації.

З іншого боку, фахівець з Німеччини зауважує, що традиційна архітектура Києва мала б ретельно зберігатися. Реґіна Йост радила б колегам з Києва звертати увагу на те, щоб старі фасади реконструювалися з максимальним дотриманням оригінальних форм і матеріалів. Архітекторка розповідає, що подібні проекти у Німеччині були успішними завдяки партнерству громадськості і держави. «Ми здійснювали реконструкції без надмірного шику чи пишнот, але нам вдалося надати цим будівлям пристойного вигляду», - каже Регіна Йост. За її словами, проект зі збереження старого київського будинку і перетворення його на культурний центр «Н4В» може стати в Україні початком такому ж успішного партнерства громади і влади як і в Німеччині.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Леся Юрченко

 

 

DW.COM