Китай: від штампувальника до лідера технологій | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 19.06.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Китай: від штампувальника до лідера технологій

Багато років Китай був для світу виключно конвеєром. Але, копіюючи іноземні ноу-хау, країна скоротила свій шлях технологічного розвитку. Сьогодні Китай вже претендує на лідерство у сфері інновацій.

Поки що китайські марки на Заході представлені слабо. Продукція Huawei - виняток з цього правила. Дедалі більше споживачів у пошуку смартфона спочатку дивляться на ціну, а потім вже зважають на якість. Але Huawei – це дещо більше, ніж просто дешевший варіант Apple. Це підприємство, засноване наприкінці 1980-х у спеціальній економічній зоні Шеньчжень, як і ще один китайський телекомунікаційний концерн ZTE, належить до провідних власників патентів у світі.

У 2012 році Китай випередив Німеччину за кількістю зареєстрованих патентів. Більше патентів реєструють лише у США та Японії. Причому з 650 тисяч винаходів та рацпропозицій, заявлених у Китаї, 60 відсотків зроблені на підприємствах. "Це демонструє нам, що трансформація китайської системи інновацій завершена", - заявив дослідник Філіпп Беінґ (Philipp Böing ) у четвер, 12 червня, на всесвітньому економічному форумі ZEW у Маннгеймі.

Науковець із Центру європейських економічних досліджень під цією трансформацією має на увазі перехід Китаю від здебільшого планової економіки, коли дослідження відбувалися в інститутах та були відірвані від виробництва, до переважно ринкової економіки з бізнесом як двигуном прогресу й інновацій.

Стрибок до технологічного чемпіонства

За п'ять-десять років Китай буде лідером

За п'ять-десять років Китай буде лідером, каже Філіпп Беінґ

"Китай дуже прагне стати країною технологій і на даний момент перебуває в стадії стрибка до реалізації цих амбіцій", - розповів Беінґ в інтерв'ю DW під час економічного форуму. На науково-технічні розробки та розвиток Китай виділяє два відсотки ВВП – це більше, ніж середньостатичній показник Європейського Союзу, додає Беінґ.

Утім, експерт поки не вважає Китай технологічною супердержавою. Річ у тому, що економічна цінність зареєстрованих патентів, на його думку, залишає бажати кращого: "У Китаї ми бачимо величезну кількість патентів. Однак середній вміст цінності цих патентів ще відносно малий". Водночас вчений очікує, що світового лідерства в найближчі 5-10 років Китай таки досягне.

Найркщі йдуть на Захід?

Ендрю Тайлкоут ( Andrew Tylecote) з Шеффілдського університету в цьому трохи сумнівається. Звичайно, пояснює він, в Китаї є деякі динамічні фірми, але у цілому китайські підприємства він не вважає інновативними. Причина цього в тому, що найкращі голови країни йдуть до іноземних компаній, наголосив Тайлкоут в Маннгеймі.

Це вже дещо застаріле уявлення, заперечив йому Альберт Гойзер (Albert Heuser), керівник підрозділу BASF у Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Державним підприємствам вдається залучати випускників топ-університетів, адже тут вони можуть зробити зовсім іншу кар'єру, ніж на Заході. Німецький хімічний концерн відкрив для себе Китай як мекку досліджень. Він вже інвестував 55 мільйонів євро у технологічний центр в Шанхаї. До 2020 року кожен четвертий співробітник BASF буде працювати в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, більшість із них у Китаї, запевнив менеджер.

Німецько-китайський рік інновацій

Ґеорґ Шютте: Німеччина та Китай між партнерством та конкуренцією

Ґеорґ Шютте: Німеччина та Китай між партнерством та конкуренцією

Ґеорґ Шютте (Georg Schütte), статс-секретар у міністерстві освіти та наукових досліджень, називає цей тренд глобалізацією досліджень та розвитку. Як відповідь на це Німеччина хоче укласти партнерство з Китаєм в інноваційній сфері. Так, федеральна канцлерка Анґела Меркель та голова КНР Сі Цзіньпін домовились навесні у Берлін зробити 2015 рік німецько-китайським роком інновацій. "У цей рік ми особливо хочемо зробити акцент на темі урбанізації, тобто розвитку великих міст, на захисті довкілля, виробництві енергії, сучасній мобільності", - сказав Шютте в інтерв'ю DW.

Це ті сфери, в яких Німеччина експортує технології до Китаю, але в яких Китай може швидко створити Німеччині конкуренцію. Де закінчується співпраця, а де починається конкуренція? "Конкуренція починається там, де створення цінностей відбувається на підприємствах", - пояснює статс-секретар Шютте. Іноді для підприємств доцільно проводити спільні дослідження. "Але чим ближче ви до виходу на ринок, тим сильнішим стає власний інтерес дійових осіб", - продовжує чиновник. При цьому Шютте вважає зовсім поганою ідеєю відмежовуватися через побоювання конкуренції. І наводить такий приклад. Нещодавно вдалося ліквідувати прогалину з безпекою у пристрої для WiFi марки Fritzbox – це змогли зробити лише завдяки заміні німецької компоненти запчастиною Huawei.

DW.COM