Католики і православні Київського патріархату у Криму скаржаться на перепони | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 28.07.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Католики і православні Київського патріархату у Криму скаржаться на перепони

У Криму католики заявляють про упереджене ставлення місцевих політиків до релігійних меншин, зокрема у питанні повернення церковних будівель. Проблеми у стосунках з місцевою владою мають і представники інших конфесій.

Пам´ятник святому Андрію Первозванному у Севастополі

Пам´ятник святому Андрію Первозванному у Севастополі

Життя релігійних громад значною мірою залежить від волі політиків, зокрема на місцевому рівні. Саме місцеві ради ухвалюють рішення про виділення ділянок під будівництво церков або про повернення громадам вилучених радянською владою будівель. Католики Севастополя вже десять років прагнуть повернення костелу священномученика Климента Римського, перетвореного за радянських часів на кінотеатр «Дружба». Утім, все марно. Днями депутати Севастопольської міськради, в якій домінують представники Партії регіонів та інших сил, вкотре відмовилися повертати римсько-католицькій громаді церкву, якій восени виповнюється 100 років. Костел був збудований в 1911 році коштом місцевих католиків. В 1936 році комуністи його закрили та розстріляли його настоятеля Матвія Гудайтіса. Під час Другої світової війни будівля була пошкоджена бомбардуваннями, а в 1958 році храм перебудували під кінотеатр.

Попри те, що українське законодавство прямо передбачає повернення церкви релігійній громаді, голова Севастопольської міськради Юрій Дойніков заявляє про необхідність проведення з цього питання громадських слухань та місцевого референдуму. Хоча, наприклад, такі умови не висувались, коли раніше депутати ухвалювали рішення про повернення колишніх православних храмів Українській православній церкві Московського патріархату. Категорично проти передачі костелу на підставі того, що будівля є комунальною власністю, виступає і депутат міськради, лідер партії «Русский блок» Геннадій Басов. Він пропонує католикам збудувати храм в іншому місці. «Католицька церква – зовсім не бідна структура і тому, якщо вона захоче збудувати костел у Севастополі, повинна пройти відповідно до закону усі процедури отримання земельної ділянки і там споруджувати свою будівлю», - заявив він.

Інформаційна кампанія

Церква Климента Римського, перетворена на кінотеатр

Церква Климента Римського, перетворена на кінотеатр

Як повідомив Deutsche Welle настоятель римсько-католицької громади Севастополя отець Юрий Зімінський, католики продовжать боротьбу за храм. «Ми поставили інформаційний намет біля храму і просто інформуємо мешканців Севастополя, щоб вони знали, що кінотеатр «Дружба» є католицьким храмом. Адже більшість городян навіть не мають про це уявлення», - зазначив отець Юрій. Він також повідомив, що кінотеатр «Дружба» не працює з грудня 2008 року і лише рік тому віруючі домоглися того, щоб з вівтарної частини храму прибрали громадський туалет. Тим часом богослужіння проходять у переобладнаній квартирі. Як вважає отець Юрій Зімінський, така позиція місцевої влади свідчить про певний тиск на неї з боку духовенства Української православної церкви Московського патріархату, що не бажає бачити в місті своїх «конкурентів».

Натомість у УПЦ Московського патріархату не поділяють думку представників католицької громади про упередженість міської ради. „Передача церковного майна повинна здійснюватись пропорційно кількості віруючих, що сповідують ту чи іншу релігію... На сьогодні кількість православних в Севастополі значно перевищує кількість католиків”, - сказав протоієрей Сергій Халюта, коментуючи ситуацію довкола костелу. Благочинний закликав католицьку громаду брати приклад з православних, які будують нові храми в місті, однак при цьому не уточнив, скільки севастопольських храмів міськрада вже передала УПЦ МП.

Із землею теж проблеми

Володимирський собор у Херсонесі

Володимирський собор у Херсонесі

Проблеми у стосунках з місцевою владою в Криму мають не лише католики, але й вірні (невизнаної іншими православними церквами) Української православної церкви Київського патріархату, сказав в інтерв’ю Deutsche Welle єпископ Сімферопольський i Кримський Климент (Кущ), керуючий кримською єпархією УПЦ КП. «Причина цього полягає в тому, що на всіх рівнях влади чітко нам заявляють, що є одна церква – Московського патріархату, решти церков – не існує. Не дивлячись на те, що ми маємо державну реєстрацію, таку саму як і решта церков, не дивлячись на те, що Конституція гарантує рівні права всім конфесіям, тут чітко відображається: або ви з Московським патріархатом, або вас не буде», - каже він.

За словами єпископа, на сьогодні в Криму зареєстровано 50 громад УПЦ КП, але реально діє 17 парафій. Головна проблема – відсутність храмів. Все майно, яке має кримська єпархія в Криму придбано власним коштом, за винятком головного приміщення в Сімферополі, де розташований, кафедральний собор. Це будівля клубу колишнього військового училища, зданого в оренду кримській єпархії на 50 років.

Політичний тиск?

Протесту православних вірянок проти приїзду Папи Римського до України, 2002 рік

Протесту православних вірянок проти приїзду Папи Римського до України, 2002 рік

Єпархія підготувала документи на виділення земельної ділянки під будівництво храму в Сімферополі, але вже протягом чотирьох сесій депутати сімферопольської міськради категорично відмовляються розглядати це питання. І це при тому, що УПЦ МП у Сімферополі передано 30 земельних ділянок без будь-яких узгоджень, каже владика Климент. «В Криму йде ідеологічний, політичний і будь-який тиск на віруючих Київського патріархату. Наприклад, зараз ми отримали листа від керівництва Ленінського району, де нам чітко було сказано – є церква Московського патріархату, а інша... нам не треба. Таке відбувається і в Чорноморському, і в Сакському районах, де нам відмовили у виділенні землі. Тобто в Криму з точки зору місцевої влади місця ні для Київського патріархату, ні для його віруючих немає - всупереч всім законам», - обурюється священик.

Ризики протистоянь

Соціолог Людмила Шангіна з Центру Разумкова в Києві вважає, що в даному випадку місцева влада лише наслідує центральну владу та поведінку перших осіб держави. «Продовження практики вирізнення владою однієї церкви на противагу іншим криє у собі ризики загострення міжконфесійних і, відповідно, міжрегіональних протистоянь», - зазначила Шангіна у розмові з Deutsche Welle.

Соціолог бачить проблему політизації церковних відносин не лише у Криму, а і в масштабах країни. Курс президента Віктора Януковича на зближення з Росією передбачає, на її думку, переймання певних моделей політичної поведінки Москви. Шангіна нагадує, що у Росії держава визнає перевагу Російської православної церкви над іншими церквами, має з нею тісні зв’язки і надає їй певні преференції. За словами експерта, так само і президент Янукович виступає за закріплення домінуючої ролі Української церкви Московського патріархату у тих регіонах, де сильними є проросійські настрої.

Експерт Центру Разумкова зауважує, що така політика цілком відповідає підтримуваній патріархом РПЦ Кирилом концепції «руского міра» - геополітичній доктрині створення «єдиного цивілізаційного (православного) простору», ядром якого повинні бути Росія, Україна та Білорусь, і який має протистояти «західній цивілізації».

Автори: Валентин Карайван/Євген Тейзе
Редактор: Роман Гончаренко

DW.COM