1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Карнавал у Кельні. Як все починалося?

Чи правда, що карнавал святкували з часів давніх римлян? Як виглядав перший карнавальний візок? Звідки походить традиційна кельнська „карнавальна трійця“: принц, селянин та діва? Відповіді на всі ці запитання можна отримати в Кельнському музеї карнавалу.

Кьолле алааф!

Кьолле алааф!

Заснований в 2005 році цей музей – єдиний в такому роді у Німеччині. Експозиція площею у тисячу чотириста квадратних метрів знайомить відвідувачів з історією кельнського карнавалу від античних часів до сьогодення. Розповідає директор музею Матіас фон дер Банк:

„Згідно з легендою, ще стародавні римляни дві тисячі років тому святкували карнавал. Втім, це тільки легенда: римляни дійсно справляли релігійні свята на честь бога Діоніса, однак ця традиція померла відразу ж після того, як римські легіонери залишили береги Рейну. Кельнський карнавал – це суміш середньовічної релігійної традиції „м’ясних поминок“ перед Великим Постом та італійського маскараду”.

Пруська дисципліна

До дев’ятнадцятого сторіччя Кельнський карнавал був стихійним. Потім Кельн завоювала спочатку наполеонівська, а потім пруська армія. Саме пруcаки перетворили стихійне свято на організований публічний захід. Директор музею демонструє один із найважливіших документів експозиції – письмовий наказ про утворення у 1823 році Карнавального комітету:

„Прусська армія суворо дотримувалася дисципліни, отже, вона заснувала Карнавальний комітет. Його метою стала розробка концепції карнавалу і вирішення організаційних питань. Ще одним винаходом прусської армії став карнавальний ковпак – неодмінний атрибут свята. В протоколі засідання Карнавального комітету від 14 січня 1827 року пише: кожному з членів комітету, який сплатив членський внесок, дозволяється носити строкатий ковпак”.

Пруська політика виявилася плідною, і карнавал почав обростати різними цікавими традиціями. Саме тоді був вперше коронований Карнавальний Принц. У музеї карнавалу детально відтворено візок у вигляді золотого дельфіна, в якому їхав принц у 1824 році. Пізніше до Принца приєдналися селянин та діва – головні персонажі Кельнського карнавалу. До речі, Кельнську Діву з косами до коліна завжди грає чоловік. Матіас фон дер Банк звертає увагу на три воскові фігури:

„На відміну від інших карнавалів з принцом і принцесою на чолі, Кельнським карнавалом керують Принц, Селянин та Діва. Чому? Дуже просто: Селянин та Діва – це символи Кельна. Діва символізує незалежність міста від чужої волі, а Селянин – здатність відстоювати цю незалежність зі зброєю в руках.

Ордени на згадку про свято

Предметом особливої гордості музею є колекція карнавальних орденів. Зараз вона нараховує понад десять тисяч екземплярів. Найстарішій орден колекції датовано 1838 роком – саме тоді членам одного з карнавальних товариств вперше спало на думку карбувати срібні медалі на спогад про свято. На ордені викарбовано напис: „Мудрість у блазнівському ковпаку веде нас в золоті часи“. Директор музею демонструє вітрину зі старовинними орденами:

"Тогочасні ордени - справжні витвори мистецтва: вкриті емаллю, інкрустовані камінням, зараз вони перетворилися на справжні раритети, бо їх було небагато і нагороджували ними лише за особливі заслуги перед карнавалом”.

Кьолле алааф!

На багатьох орденах викарбовано: „Кьолле алааф!“ Сьогодні цей заклик можна почути на вулицях Кельна протягом усього карнавалу. Проте, в сучасній німецькій мові його не існує. Що ж таке алааф? Матіас фон дер Банк посміхається:

„Заклик „Кьолле алааф“ походить із середньовіччя, і на кельнському діалекті це означає „Кельн понад усе, хай живе Кельн“. Раніше він лунав не тільки на карнавалі, а й за столом: „Алааф“ -- і піднімалися келихи. Французи кажуть „Віва ла Франс!“, а ми – „Кьолле алааф“.

Музей знайомить своїх відвідувачів з усім розмаїттям Кельнського карнавалу не тільки за допомогою історичних документів та експонатів. Відеоінсталяції карнавалів минулих років та альтернативних вуличних маскарадів, колекція карнавальних костюмів, карнавальний віз чотири метри заввишки, в якому почуваєш себе справжнім учасником веселого вуличного параду, і ще багато різних несподіванок. Недарма відвідувачів музею ще на вході зустрічає гасло: „Ласкаво просимо! І готуйтесь до сюрпризів!“