Казахстан тепер з острахом дивиться вбік Москви | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 12.03.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Казахстан тепер з острахом дивиться вбік Москви

Казахстанські експерти не виключають, що після України Путін спрямує свій погляд на Казахстан. Чого очікують казахстанці, з’ясовував кореспондент DW.

Казахстан, Росія, Україна, криза, експерти, Путін, Назарбаєв

Російський військовий у Севастополі

У Казахстані пересічні громадяни країни уважно слідкують за розвитком конфлікту довкола Криму, не дивлячись на стримані оцінки місцевої преси і явну байдужість електронних ЗМІ до подій в Україні. Усі гарячі суперечки і дискусії на цю тему нині у всій красі можна спостерігати в соціальних мережах. Складається враження, що байдужих там немає, а блогерам та коментаторам, які намагаються зрозуміти дії Києва або Москви, закидають або те, що вони "куплені західними спецслужбами", або "отруєні путінською пропагандою".

Особливості північного-сходу Казахстану

У чималої кількості казахстанців є побоювання, що після "успішного вирішення" українського питання Москва неодмінно візьметься за Республіку Казахстан. Тривоги не безпідставні. Відомо, що в низці районів північних та східних областей Казахстану переважно проживають етнічні росіяни, від яких нерідко можна почути висловлювання відверто сепаратистського характеру. Щоправда, лише на побутовому рівні. Оскільки ще на початку 2000-х років активні громадські рухи та політики, які представляли інтереси шестимільйонного російського населення Казахстану, або припинили свою діяльність, або емігрували в Росію.

Будівля парламенту Казахстану

Будівля парламенту Казахстану

За особистими спостереженнями кореспондента DW, який неодноразово відвідував Усть-Каменогорськ, Петропавловськ й інші міста та села на півночі та сході Казахстану, особливо частішають "сепаратистські" розмови після призначення чергового акима з числа осіб корінної національності, спроб перейменування населених пунктів на казахський манер, або появи в пресі русофобських висловлювань з боку радикалів від націонал-патріотичних рухів.

"Мені незрозуміло, чому в нас весь час акимами назначають виключно казахів. Та ще й все довкола перейменовують, - поділився своєю думкою з кореспондентом DW мешканець Зирянівська Східно-Казахстанської області Андрій Михайлов, - Виходить, що влада іншим національностям не довіряє? Тоді навіщо дивуватись, що такі як я не стали б заперечувати, якби, наприклад, наша область увійшла до складу Росії".

"Усть-Каменогорська справа"

Андрій Михайлов добре пам’ятає події в Усть-Каменогорську наприкінці 1999 року, коли група людей на чолі з Віктором Казимирчуком намагалась захопити владу в Східному Казахстані й оголосити про створення республіки "Російська Земля". Однак 22 "російські терористи" за сприяння російських спецслужб були швидко спіймані, і незабаром отримали тривалі терміни ув’язнення в колоніях суворого режиму Казахстану. Подальша їхня доля нікому невідома. Лише одного разу промайнула інформація, що Віктор Казимирчук, який отримав 18 років за "Усть-Каменогорську справу", вже у 2006 звільнився й поїхав до Москви.

Казбек Бейсебаєв

Казбек Бейсебаєв

Втім, тема "Російської землі" Казимирчука ані в соціальних мережах, ані в пресі нині практично не обговорюється. Поміж казахстанцями домінує думка, що росіяни Казахстану в своїх поглядах на життя сильно відрізняються від росіян з Росії. Так в інтерв’ю Deutsche Welle колишній дипломат, а нині громадський діяч Казбек Бейсебаєв зауважив, що росіяни Казахстану уважно спостерігають за усім тим, що відбувається в Росії та в Україні: "Але я не став би стверджувати, що всі вони схвалюють політику президента Путіна". Водночас, на думку Казбека Бейсебаєва, немає єдиної думки стосовно дій Росії в Україні і серед казахів. "Є ті, хто на боці України. І їх багато. Але є й ті, які якщо не схвалюють, то, принаймні, розуміють кроки Росії", - підкреслив казахстанський громадський діяч. Але це не означає, запевняє Бейсебаєв, що якщо в Росії виникне бажання приєднати північно-східні території Казахстану, нинішні її прихильники залишаться на попередніх позиціях.

Багато що залежить і від Астани

У свою чергу правозахисник Галим Агелеулов вважає достатньо високою вірогідність відторгнення Росією казахстанських територій. В інтерв’ю DW він наголосив, що "якщо Путін стане спиратися на своїх націонал-патріотів і націоналістів, а під час нинішньої несамовитої пропаганди для підтримання духу він явно так і вчинить, то заклики цих "друзів" у підсумку будуть спрямовані на всі країни, де, на думку прихильників імперської ідеї, знаходиться "російська земля".

Галим Агелеулов

Галим Агелеулов

Водночас Галим Агелеулов підкреслив, що багато що залежить і від дій правлячої еліти Казахстану. Якщо офіційна Астана спокуситься зробити ставку на казахських націоналістів, вважає Агелеулов, то це не лише завдасть удару по здравомислячому громадянському суспільству країни, але й викличе реакцію з боку Росії: "Таке підґрунтя може виникнути, якщо націоналісти почнуть набирати оберти і влада буде їх заохочувати. Піднімуться одні, одразу ж почнеться протистояння".

Казахстан буде зміцнюватись

Незадоволений діями Москви і казахський політолог Віктор Ковтуновський. Причина тому - грубі помилки, які допустило російське керівництво: "Виходячи з нинішньої логіки Кремля, Росія може ввести війська на будь-яку територію, де на її думку, порушуються права етнічного російського населення. Потім під дулами автоматів може бути проведений плебісцит про включення даної області у склад РФ". На думку Ковтуновського, стривожений ситуацією, що склалася довкола України, і Нурсултан Назарбаєв, про що свідчить екстрена нарада в міністерстві оборони, яку провели 4 березня.

Згідно з доволі лаконічними повідомленнями казахстанських інформаційних агентств, у ході зустрічі з воєначальниками армії Казахстану Назарбаєв зажадав від них не лише негайно розробити програму з виробництва військової техніки й збільшити темпи технологічної модернізації, але й зробити все можливе для досягнення такого рівня обороноздатності країни, щоб нікому не захотілося мати справу з Казахстаном.

DW.COM

Також за темою