З історії німецької рок-музики: Rammstein | NRS-Import | DW | 05.04.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

NRS-Import

З історії німецької рок-музики: Rammstein

1994 року в східній частині Берліна було засновано гурт Rammstein. З того часу у світі не припиняють дивуватися його феномену. Попри питання про імідж, тексти, сценічні образи, Rammstein залишається шалено популярним.

default

Rammstein


«Ми всі не любимо копій. Ми хочемо бути оригіналом. Є такий гарний вислів у індіанців: якщо ступиш у сліди інших, то своїх слідів тобі не залишити», –розмірковує в одному з дуже нечастих інтерв’ю пресі Пауль Ландерс, гітарист Rammstein. Він та інші із загалом шести музикантів гурту залишили дуже помітні сліди в сучасній музиці.

Як найвідоміші представники хвилі «Нової Німецької Важкої музики» (Neue Deutsche Härte) – суміші з електронної музики й хеві-метал, Rammstein уже впродовж багатьох років залишається шлягером номер один на ниві музичного експорту Німеччини. Понад 15 мільйонів альбомів продав гурт у світі, отримав понад 300 різних премій і винагород. А от неприємності щодо їхніх виступів і текстів почалися з інтерпретації години нуль (Stunde Null), як називають у Німеччині 8 травня 1945 року, тобто момент початку відліку повоєнної історії країни. «Ми завжди робили вигляд, що Німеччина – абсолютно нормальна країна, як усі інші. Приміром, як Угорщина. Однак це не так, і ми повинні з цим змиритися. Ця війна була, був кошмарний час, наслідки якого все ще відчутні донині в цій країні», - переконаний Пауль Ландерс.

Deutschland Jugend

Публіка на концерті Rammstein

Широке визнання берлінський гурт отримав після фільму Девіда Лінча «Шосе в нікуди» (Lost Highway). Перед цим музиканти розіслали свій перший альбом усім людям від, яких тільки знали, щоб знайти собі режисера для першого відео. Лінча серед адресатів не було. Однак доля склалася так, що пісня Rammsteins „Heirate mich“ (Виходь за мене) стала музичним фоном для жорстокої секс-сцени у стрічці американського режисера.

Гра з вогнем

Rammstein на сцені – це практично завжди гра з вогнем. Так, приміром, залишається незрозумілим, чи співають вони «Хай, хай» чи «Хайль, хайль!», як у гітлерівському привітанні. У текстах – достатньо провокаційних змістів, пов’язаних із убивствами, інцестом, садо-мазо-алегоріями, кров’ю і тлінням.

Ще від часу заснування гурту його учасники навідріз відмовляються говорити про свої мистецьку концепції. Кожна нова публікація Rammstein завжди супроводжується якимись негативними відгуками критиків-моралістів. Їм закидають спонукання до насильства, до зґвалтувань, симпатії до ультраправих. Але Rammstein не змінюється й залишається вірним своєму творчому кредо, про яке нічого й надалі говорити не хоче. Для Пауля Ландерса інакше й бути не може.

Hurricane Festival

Під час одного із шоу Rammstein

«Більшість ідей, які в нас народжуються є провокаціями. Просто так є. Ми бомбова суміш із шести компонентів. Кожен наодинці ніби й не страшний, але коли змішуємося, то починається хімічна реакція, і тоді все може відбутися», - каже Ландерс.

Людожер як тема

2006 року темою творчості Rammstein стала гучна історія про канібала з містечка Ротенбург. Гурт не тільки написав музику відповідного змісту, але й зняв відео й створив відповідне сценічне шоу. В рамках останнього, приміром, співак Rammstein Тілль Ліндеманн виходить на сцену в костюмі кухаря, з велетенським ножем, а відтак грилює на величезній пательні кібордиста Флейка. Взагалі, інсценізації гурту – це гігантські шоу, яким важко знайти аналоги в світі. Такий собі спектакль Holiday On Ice для тих, хто має дуже песимістичні погляди на життя. Флейк, однак, взагалі не розуміє, чому виникає обурення з приводу його гурту. «У нас нормальні, романтичні тексти. Кожна дитина, яка досягла 16 років, вже бачила в телебаченні стільки усілякого бруду, що ми на його тлі виглядаємо білими й пухнастими», переконаний Флейк.

Успіх гурту підтверджує його слова. Зокрема й той факт, що популярний Rammstein і за кордоном. При чому популярний шалено. Японці по складах підспівують їхні німецькі тексти, у Латинській Америці вони заповнюють стадіони, американці номінують їх практично щороку на премію Grammy. Тільки от на батьківщині знову й знову проблеми, передусім із пресою. Не дивно тому, що члени групи майже не дають інтерв’ю німецьким ЗМІ. Співак Тілль Ліндеманн навідріз відмовляється говорити з німецькими журналістами.

MTV-Awards in Frankfurt: Auftritt Rammstein

Співак гурту Rmmstein Тілль Ліндеманн

Утім, з одним закидом на адресу Rammstein важко не погодитися. Це відсутність різноманіття в їхній музиці. Постійно однаковий ритм, однакові партії гітари й кіборду. Утім, цей факт турбує виключно музичних критиків, шанувальників їхньої творчості це зовсім не обходить. «А хіба сьогодні кого музикою зворушиш? Як провокувати музикою? Усе ж вже було. Останній напрямок у музиці, який ще шось зрушив, було техно», - переконаний барабанщик Rammstein Кристофер Шнайдер.

Останній гучний скандал

"Liebe ist für alle da" (Любов – для всіх) називався останній альбом Rammstein, що вийшов 2009 року. Після теми канібалів і дотичних з націонал-соціалізмом мотивів, цього разу гурт перейнявся порнографією. І знову публікація була скандальною. До того ж разом з культовим сучасним режисером Йонасом Акерлундом Rammstein зняв кліп на пісню "Pussy" у вигляді порнографічного фільму. Черговий виклик і провокація? «Я не можу видати якесь теоретичне обґрунтування того, чому ми зняли відео у формі порно. Ми зробили так з дурощів. Але як таке пояснення звучатиме в інтерв’ю? Тіпа, що ми достатньо дурні, щоб таке робити?», розмірковує Пауль Ландерс.

Цей останній альбом Rammstein перевірявся офіційними установами Німеччини за ініціативи міністерства у справах сімї та молоді й на нього були накладені вікові обмеження Утім весь шум навколо процедури перевірки тільки позитивно вплинув на обсяг продажів альбому. Квитки на світове турне Rammstein після випуску альбому було дуже швидко розпродано. Так, 12 тисяч квитків на заключний концерт у Нью-Йорку розпродалися за півгодини.

Автори: Улі Хосе Андерс, Леся Юрченко
Редактор: Дмитро Каневський