З історії німецької поп-музики: Kraftwerk | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 04.03.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

З історії німецької поп-музики: Kraftwerk

Повоєнне німецьке кіно неможливо уявити без Райнера Вернера Фасбіндера, мистецтво – без Йозефа Бойса. Становлення ж сучасної німецької музики не реально уявити без культового музичного колективу Kraftwerk з Дюссельдорфа.

default

Важко знайти нині музиканта, який працює в галузі електронної музики й не знає імена Флориана Шнайдера (Florian Schneider) й Ральфа Гюттерса (Ralf Hütter). Ці два німецькі музиканти об’єдналися ще 1970 року для того, щоб де факто відродити, принаймні наскільки це тоді було можливим, сучасну німецьку музику.

«Для нас було взагалі проблематично займатися музикою у повоєнній Німеччині, де щоденна, жива музика практично зникла. Нашому поколінню доводилося починати все спочатку», - пригадує Ральф Гюттер. Його і Шнайдера ідея полягала в тому, щоб створити справді німецьку народну музику: «Від самого початку в нас була концепція написання електронної народної музики. Ця музика – щось на кшталт музики майбутнього для комп’ютерної доби», каже Гюттер.

Легендарний « Автобан »

Kraftwerk

Kraftwerk на початку своєї творчості

Після трьох альбомів, які були записані в різних експериментальних стилях – від року до флейти – Шнайдер і Гюттер 1974 року записали свій легендарний альбом Autobahn, який означив той напрямок у музиці, який, власне, і донині пов’язують виключно з Kraftwerk. Електронне монотонне звучання, замість красивих текстів – гасла, які, можна, здавалося б прочитати, приміром, на табличках уздовж автобанів. Музиканти перетворилися на «робітників від музики», а кожен «природній» інструмент було замінено на електронний. Для ударних було навіть винайдено спеціальний drumcomputer.

Відповідно, змінилася й оптика виступів гурту. Вони були вбрані то виключно в червоні, то в чорні костюми-уніформи. Рухи на сцені були дуже кострубаті. Здавалося, що музикантів дуже просто можна було б замінити на роботів. «Kraftwerk, власне, був гуртом, але зрештою ми відмовилися від принципу робити музику як гурт – на користь дизайну, звукового дизайну» , - розповідає Гольґер Шукай, який довгий час співпрацював з Kraftwerk.

Band Kraftwerk in Ungarn

Kraftwerk на концерті в Угорщині, 2004 рік

Три наступні альбоми Kraftwerk Radio-Aktivity(1975), Trans-Europe Express (1977), The Man Machine (1978) стали логічним продовженням того стилю, що був задекларований «Автобаном». На переконання багатьох знавців, ці роботи відчутно вплинули як на розвиток електронної музики в світі, так і на розвиток сучасної серйозної музики. Тому не дивно, що Kraftwerk вважають законодавцями музики в стилі електро і навіть першопрохідцями стилю техно.

Дюссельдорфці-велосипедисти

Утім до історії Kraftwerk належать не тільки музичні досягнення, а й кілька дуже відомих фактів з життя музикантів. Приміром, той факт, що вони ніколи не залишають надовго Дюссельдорф. А ще – фанати велосипедного спорту. Про останнє, свідчать, до речі навіть музичні композиції – позаальбомний сингл Tour de France і випущений після досить довгої перерви 2003 року альбом Tour de France Soundtracks.

«Ми не дуже вміємо говорити, тому робимо музику», каже Гюттер. І з цим гаслом музиканти пропрацювали разом майже 40 років. 2009-го Флориан Шнайдер, один із засновників, залишив колектив. Але Ральф Гюттер продовжує працювати, вирушаючи в турне й переважно перевидаючи спадок Kraftwerk.

Автори: Улі Хосе Андерс/Леся Юрченко
Редактор: Євген Тейзе