«З «мовного питання» треба провести референдум» | Поштова скринька | DW | 07.07.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Поштова скринька

«З «мовного питання» треба провести референдум»

Ухвалення Верховною Радою закону, який має розширити сферу вживання російської мови та – головна тема відгуків наших читачів. (1-7 липня)

Правознавці: мовне законодавство змінили нелегітимно

Ростислав Филиппенко, Харьков:

Правильно. Следует провести референдум и закрыть вопрос.

Суд заборонив проводити акції протесту в центрі Києва «певним особам»

Валентина, Миколаїв:

"Голосування карток" - позор українського парламенту! Просте співставлення карткових голосів із кількістю дійсно присутніх депутатів у парламенті ставить під сумнів легітимність УСІХ проголосованих законів. А спекуляція на мовному питанні не більше, ніж передвиборчий галас "тушок". У простого народу немає мовних і національних питань, у нас зараз дві нації: дуже багаті з багатими та бідні з дуже бідними. І прошарок запроданців і посіпак, які служать Багатим!

Iгор Мікула:

Треба націоналізувати телебачення радіо, фабрики, шахти, заводи, обленерго і т.д. Всі капітали держави в руках неукраїнців і неслов’ян = моголів і хазарів. Поки в них капітали то весь час Україна буде перед загрозою з боку московії і політика в сфері культури і економіки буде проводитись антиукраїнська і антидержавна, буде визискуватись народ України. Вимагаємо дворазового підвищення зарплат, як мінімум ввести податок на розкіш, виплвчувати дивіденти на ваучери простим людям. Всіх представників влади - до суду. По Конституції люди мають пряме і беззаперечне право на мирні акції протесту, і хто перешкоджатиме - злочинець!

Sem, Uzhgorod:

Встановлений українською владою порядок тримається на гнилому неправовому українському законодавстві, яким можна крутити як циган сонцем, на гнилих правопохоронних органах та на гнилих псевдосудах. … Дивіться, скільки різного роду покарань встановила держава для пересічного громадянина за порушення законодавства. Це і адміністративна відповідальність, і фінансові санкції, і кримінальна відповідальність, а яку ж відповідальність несе влада перед особою за порушення її прав або законодавства? Відповідь є очевидною - ніякої. Наприклад, виконавча служба, як державний орган, не виконуючи рішення суду ухваленого на користь пересічної особи, не несе за це ніякої відповідальності; органи місцевого самоврядування, приймаючи злочинне рішення, яким відбирають у людей дворову територію, так само не несуть за це ніякої відповідальності; прокуратура чи міліція, не реагуючи на злочинні дії осіб, так само не відповідають за це перед пересічними особами; судді, що систематично приймають незаконні ухвали, рішення, постанови чи вироки, так само не несуть за це перед пересічними громадянами ніякої відповідальності і т.д. і т.п. Висновок: до тих пір, поки в Україні буде діяти неправове законодавство та не буде діяти принцип взаємної відповідальності влади (держави, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів та суду) і особи, нічого для пересічного громадянина не зміниться.

Раптове ухвалення "мовного" закону викликало збурення у Києві

Коля, Б.Церква:

Все це тому, що після розпаду ссср потрібно було на державному рівні відроджувати українську мову, яка принижувалась в ссср. І скрізь було: я тебе па русски сказал! А тепер маємо: шоли и летел на літаке. Русские не желают, а больше не могут разговаривать на украинском даже прожив тут всю жизнь. По двум причинам: 1. ЗАПАДЛО 2. Не могут, будучи тупыми. Посмотрите кто Нобелевские лауреаты, и вы с ЛУПОЙ там их не найдёте.

Опозиція вимагає скасування "мовного" закону

Микола Ісайкін:

Закон про мови відповідає Європейській хартії і демократичним принципам. опозиція знавісніла і на грані нацизму. Ваші коментарі співчутливі до неї. Тому Брейвіки - закономірність Європи, де лицемірство і потрійні стандарти прейшли в своїй ницості навіть практику пріснопам’ятного СРСР. Де ж Ваше ну-ну псевдодемократам які роздувають екстремізм при тому, що самі воени та їх прибічники на 90% не тільки говорять а й думають російською. Тим паче, що любому зрозуміло, що Кожемякін і Яценюк - попи Гапони українського політикуму.

Погляд з Донецька: мовна тема відволікла усе суспільство від головних проблем

Alex, Донецк:

Вашему журналисту, прежде чем писать материал по этой теме, необходимо было собрать материал по языковой теме в Донецке. Могу сообщить Вам, что с начала независимости Украины в Донецке, как на Юге и Востоке Украины, велась с подачи Кравчука, Кучмы, Ющенко самая настоящая травля граждан для которых родной язык является русским. Зная немецкий подход к делу, привожу только факты.1) В 1996 году у граждан милиция не принимала заявления от граждан о преступлениях, ЕСЛИ ЭТО ЗАЯВЛЕНИЕ НАПИСАНО НА РУССКОМ ЯЗЫКЕ. Сотрудников Донецкой милиции, которые осмеливались принимать заявления на русском языке - массово, под различными предлогами выгоняли с работы. В период, когда министром МВД был господин Луценко, всей милиции Донецкой области в приказном порядке было приказано в служебное и неслужебное время разговаривать только на украинском языке. Все лица, которые осмеливались разговаривать на русском языке - БЕЗЖАЛОСТНО УВОЛЬНЯЛИСЬ. И таких примеров очень много. Честно говоря, то, что права граждан Украины только сейчас хоть как-то защищены законами Украины - позитив. Мне кажется, что в данной статье материал изложен так, что бы нивелировать проблему защиты граждан Украины, для которых родной язык - русский. Мне кажется, взгляд вашего корреспондента точно был не из Донецка, а скорее всего из Львова. Что, поверьте мне на слово, ОГРОМНАЯ РАЗНИЦА.

Vladimir Kuhar, Khmelnytsky:

Віковий чиряк лопнув… Скільки ниточці не витися, а кінець буде, казали наші діди і прадіди. … Нам вдалося відшукати низку документів, які у хронологічній послідовності засвідчують нищення української мови багаточисленими московськими царями. Наведемо лише деякі факти з більше 170. Перші бібліотеки з’явились на Русі в ХІ ст. Були це збірки грецьких рукописів, а також слов’янські переклади богословської літератури та богослужебних книг. Найбільші книго-збірні мали Києво-Печерський монастир та Софіївський собор, при якому за часів Яросла-ва Мудрого працювало чимало тиражувальників. Мали свої бібліотеки й освічені бояри та удільні князі. Все це багатство було знищене. [1627 рік] Указом царя московського Олексія Михайловича та його батька патріарха Філарета звелено було книги українського друку зібрати і на пожежах спалити із суворою за-бороною будь-коли в майбутньому купувати українські книги. Зауважте, до “воз’єднаня” ще було 27 років, а Москва вже давала вказівки. [1690]Московський патріарх Іоаким указом заборонив усе українське письменство. … Указ Петра І про заборону друку книг українською мовою. [1740] ... [1764] Скасування Катериною ІІ українського гетьманства, а з ним – ліквідація українських навчально-культурних закладів та усунення від влади україномовних чиновників. [1769] Синод заборонив Києво-Печерській лаврі друкувати букварі українською мовою і наказав відібрати у людей ті букварі, які були вже на руках. [1785] Наказ Катерини ІІ по всіх церквах імперії правити службу Божу російською мовою. Російська мова заведена у всіх школах України [1789] … [1811] Закриття Києво-Могилянської академії. [1862] Позакривано українські недільні школи. [1863] Валуєвський циркуляр: ‘Української мови не було, немає і бути не може, а хто цьо-го не розуміє – ворог Росії’. [1869] [1876] Емський указ. Заборона ввозити українські книги з-за кордону, заборона підписува-ти українські тексти під нотами, заборона українських вистав. Невипадково хор М.Лисен-ка змусили співати у концерті українську народну пісню “Дощик” французькою (!) мовою. [1888] … [1914] Указ Миколи ІІ про заборону української преси. [1919] Після завоювання України більшовиками – знищення національно свідомої частини населення та заборона всіх українських літературних, драматичних та усних творів, серед яких лише українських народних пісень – триста тисяч. … Відомий публіцист 70-х Іван ДЗЮБА отримав 5 років таборів. За що? За те, що написав книгу «Інтернаціоналізм чи русифікація?» А що змінилося за 40 років після цього? Нічого.

Західна Україна: обранці проти свого "за"

Наумова, Миколаїв:

Давно пора назвати своїм іменем систему голосування у парламенті: СИСТЕМА ЗРАДА! Яким чином картки голосують без своїх хазяїнів? А може вони вже давно продані "тушками-підпільниками"? А тепер хазяї "роблять хорошу міну при поганій грі"?

Як протистояти свавіллю міліції - вуличні лекції для молоді

Пишиход, Киев:

Статья - бред, идея в корне не верна. Противопоставлять граждан органам правопорядка - вы что, во время оккупации живете?

Голодомор в Україні - чого боїться Кремль?

Дмитро Куценко, Дніпропетровськ:

Думаю занесенням доказової бази до списку забороненої літератури Московія визнала Голоомор 1932 - 1933 геноцидом.

Українці проґавили шанс заявити світу про свої проблеми

Naumo:

Ніхто нічого не прогавив. Просто Європейські ЗМІ ще до початку ЄВРО 2012 набридли всім нашими проблемами. А ми гостинна нація, і, як будь-який добрий господар, хочемо залишити відчуття свята футболу, а не проблем. Вболівальники, які приїхали до України, незважаючи на усі страшилки, розповсюджені недолугими "комбінаторами жахів в Україні", впевнилися в тому, що більшість з написаного про нас не відповідає дійсності. А кореспондентам, які писали про нашу державу нісенітниці тепер і писати ні про що. Бо позитив писать не хочеться, а негативу нема. Тому й не віриться Борису Соломону і іншим що все в нас так. Бо дуже хочеться писати про "не так".

Дякуємо всім, хто пише на адресу ukraine@dw.de! Ми намагаємося бути майданчиком для вільного обміну думками та прагнемо подавати такий огляд дописів, який найбільш повною мірою відображає спектр думок. DW залишає за собою право оприлюднювати коментарі мовами оригіналу, але й скорочувати й редагувати листи. Ми не цензуруємо дописи, але й не публікуємо пошту образливого чи екстремістського змісту. Редакція може не поділяти думки окремих авторів і не несе відповідальності за факти, викладені у листах та відгуках читачів.