1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Зустріч "нормандської четвірки": все спочатку та без готовності до компромісу

Після чергового загострення ситуації на Донбасі на зустріч зберуться глави МЗС країн "нормандського формату" - аби надати "нового імпульсу" мирному процесу. Водночас шанси просунутися щодо "дорожньої карти" невисокі.

Одна з найбільших ескалацій бойових дій на Донбасі - у промзоні Авдіївки - стала причиною чергової спроби активізувати переговорний процес у "нормандському форматі". Глава МЗС Німеччини запросив своїх колег провести переговори на полях Мюнхенської конференції безпеки цими вихідними. "Підставою для цього є нещодавня ескалація довкола міста Авдіївка поблизу Донецька. Має йтися про відновлення режиму припинення вогню та відведення військ та важких озброєнь від лінії розмежування", - заявив в середу, 15 лютого, речник німецького зовнішньополітичного відомства.

"Новий імпульс"

Мета Берліна полягає в тому, щоб дати новий імпульс процесу врегулювання конфлікту на Донбасі. "Усі чотири партнери зацікавлені якомога швидше зібратися на нову зустріч міністрів закордонних справ у "нормандському форматі", щоб дати новий імпульс імплементації мінських переговорів", - повідомили DW у МЗС Німеччини. У Берліні додали, що для "нової стабілізації режиму припинення вогню після нещодавньої ескалації довкола Авдіївки повинен, нарешті, бути досягнутий прогрес у відведенні легких та важких озброєнь від лінії розмежування та демілітаризації зон розведення сил".

У жовтні Меркель, Олланд, Порошенко та Путін домовилися розробити дорожню карту реалізації мінських домовленостей

У жовтні Меркель, Олланд, Порошенко та Путін домовилися розробити "дорожню карту" реалізації мінських домовленостей

Наукова директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень (ZOiS) Ґвендолін Зассе (Gwendolyn Sasse) також говорить про необхідність нового імпульсу, адже після переговорів "нормандської четвірки" у жовтні мало що відбулося: "Важливий крок - відновити рух та намагатися продовжувати переговори у "мінському форматі".

Де "Дорожня карта"?

Досягненням жовтневої зустрічі глав держав та урядів у "нормандському форматі" стала домовленість розробити "дорожню карту" реалізації Мінської угоди. Як тоді заявляв президент України Петро Порошенко, проект цього документа мали погодити міністри закордонних справ до кінця листопада минулого року. Відповідна зустріч 29 листопада у Мінську результатів не принесла.

У німецькому МЗС повідомили DW, що робота над "дорожньою картою" триває: "Німеччина та Франція далі невтомно працюють спільно з Росією й Україною в "нормандському форматі" над розробкою "дорожньої карти" з реалізації мінських домовленостей. Задля цього минулими тижнями та місяцями відбулися численні телефонні розмови та зустрічі з російською та українською сторонами на всіх рівнях".

Ґвендолін Зассе вказує на те, що Мінськ-2, підписаний у лютому 2015 року, "вже давно не є тією угодою, яку можна було би імплементувати". Як приклад цього вона наводить пункт, згідно з яким до кінця 2015 року мала бути ухвалена конституційна реформа та прийняте законодавство про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей. "Я не бачу якоїсь послідовної версії "дорожньої карти" з українського чи російського боку. Та версія, яку поступово виробляють у "нормандському форматі", поки що не є придатною до реалізації", - уточнює експертка.

Виходячи із заяв зустрічі, яка запланована на суботу, "дорожня карта" не буде першим пунктом у переговорах. Так, міністр закордонних справ ФРН Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) заявив DW у четвер, 16 лютого: "Ми маємо намір у "нормандському форматі" передусім обговорити, як ми справді можемо втілити режим припинення вогню". Своєю чергою, його український колега Павло Клімкін минулого тижня зазначив, що основною темою буде ситуація в Авдіївці та додав, що має сумніви, чи вдасться досягнути прогресу щодо "дорожньої карти".

Позиції сторін

Жодна зі сторін не публікувала своєї версії "дорожньої карти". Водночас українське керівництво наполягає на послідовності, що спершу мають реалізуватися безпекові пункти мінських домовленостей, гуманітарні та, в останню чергу, політичні. Після скандалу довкола висловлювань посла Німеччини в Україні, Порошенко повідомив, що завданням Клімкіна на зустрічі у "нормандському форматі" буде донести позицію, що місцеві вибори на Донбасі за присутності російських військ "є твердо та абсолютно неможливими".

У Москві ж закидають Києву намагання переписати Мінську угоду та наполягають на виконанні пунктів закріплення особливого статусу Донбасу, проведення амністії та організації виборів. МЗС як України, так і Росії, на запити DW на момент публікації так і не відповіли.

"Обидві сторони знову і знову ховаються за послідовністю, яку передбачав "Мінськ". Як на мене, це відмовка, за якою стоять суттєві теми, - зауважує Зассе. - Російська сторона не готова погодитися на зміну послідовності, закладеної у "Мінську", а саме що передача контролю за українським кордоном - це кінець процесу. А в Україні вимагають, що це має відбутися раніше".

Готовність до компромісу

Професор Інституту Східної Європи Вільного університету Берліна Клаус Зеґберс (Klaus Segbers) не очікує від зустрічі в Мюнхені "конкретних результатів на місці". За його словами, будуть і подальші зустрічі, і компромісні формулювання, але "мало просування по суті". "У мінському процесі, фактично, йдеться не про вирішення (конфлікту, - Ред.), а про замороження. За потреби буде певний перегляд (домовленостей, - Ред.), але актори можуть спокійно з цим жити", - пояснює Зеґберс.

Натомість Зассе переконана, що і українська, і російська сторони мають принциповий інтерес у тому, щоб не було ескалації ситуації. Водночас вона бачить мало готовності до компромісу щодо "дорожньої карти". "Навіть якщо буде компроміс, то з російського боку нема гарантій в тому, що його буде реалізовано. В української сторони я поки що не бачу готовності до компромісу", - говорить Зассе.

Вона пропонує орієнтуватися на тему місцевих виборів на окупованих територіях. "Це не будуть вибори за ідеальних умов. Але можливий компроміс, що українські партії зможуть висуватися, доступ до виборчого процесу буде для обох сторін. При цьому забезпечення безпеки на територіях у день виборів має відбуватися без впливу з боку російських військ чи інших сил", - уточнює Зассе та додає, що при цьому необхідні безпекові пункти - "для того, аби створити довіру". 

Дивитись відео 00:51

ООН в Україні: дистанція між сторонами на Донбасі разюче скоротилася (15.02.2017)

DW.COM

Аудіо й відео до теми

Також за темою