1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Зовнішня політика ЄС: підсумки року

Дискусія навколо можливостей подальшого розширення ЄС і майбутнього відносин з Туреччиною та Росією – ці теми належали до головних зовнішньополітичних питань, які турбували Європейський союз упродовж року, що минає.

default

Дві найскладніші для Євросоюзу зовнішньополітичні теми – стан переговорів про вступ Туреччини до ЄС та відносини з Росією – набули свого кульмінаційного розвитку наприкінці цього року. Утім, питання про невизнання кандидатом на вступ до ЄС Туреччиною члена ЄС Кіпру непокоїло спільноту упродовж усього 2006-го. Вихід із цієї складної ситуації знайти так і не вдалося. Результат – кілька тижнів тому міністри закордонних справ країн ЄС вирішили призупинити переговори про вступ Туреччини до Європейського союзу одразу за кількома пунктами. Від цього постраждали відносини між Брюсселем і Анкарою, майбутнє яких на разі важко спрогнозувати.

Щоправда, ЄС цього року ще раз підкреслив свою стратегічну мету – прийняти до спільноти і Туреччину, і всі балканські країни. За умови, що інтеграційна спроможність Євросоюзу відіграватиме у питанні розширення дедалі більшу роль. Улітку Європейський союз широко відкрив свої двері для Болгарії та Румунії, які мають переступити поріг спільноти 1 січня наступного року. Обидві країни стануть членами ЄС попри численні недоліки у провадженні реформ упродовж десяти років підготовки до вступу в ЄС. Щодо майбутньої стратегії розширення Євросоюзу канцлер Австрії, яка головувала в ЄС у першому півріччі 2006-го року, Вольфґанґ Шюссель заявив:

„Ми не повинні легковажити з наступними розширеннями. Вони можливі, безсумнівно. Двері залишаються відчиненими, як зазначено в численних рішеннях. Але спроможність ЄС приймати нових членів буде одним з головних питань на порядку денному спільноти в майбутньому. Ми не повинні перевантажувати Європу”.


Україна: питання про вступ до ЄС не стоїть

Україна отримала на свою адресу цього року кілька однозначних відмов щодо перспективи її членства у Європейському союзі. Києву, як і раніше, пропонується поглиблена співпраця в рамках політики сусідства ЄС. Загалом же, як заявляла єврокомісар із зовнішньополітичних питань Беніта Ферраро-Вальднер:

„Питання про членство на разі взагалі навіть не пропонується до дискусії. Це не означає, що така ситуація залишиться навічно. Але на даний момент членство України не є темою для Євросоюзу”.

Не виключено, що Європейський союз вже незабаром може розпочати з Україною переговори про зону вільної торгівлі. Умовою є вступ Києва до Світової організації торгівлі. Після ухвалення в Україні всіх необхідних законів цей крок стає дедалі реальнішим.

Відносини з Росією в контексті енергетики

Особлива увага Європейського союзу була прикута до України на початку цього року. Але ця увага не була пов’язана з європейськими перспективами України. У ЄС з великим занепокоєнням спостерігали за розвитком газового конфлікту між Києвом та Москвою. Ця проблема унаочнила для Брюсселя, наскільки небезпечною є велика залежність спільноти від поставок російських енергоносіїв. В результаті дискусії з цього питання було вирішено ухвалити так звану Стратегію енергетичної безпеки. Переговори з Росією однак було перервано через позицію Польщі, яка наклала на них своє вето через невирішену двосторонню суперечку з Москвою. Російський президент Володимир Путін все ж відвідав саміт ЄС у Фінляндії, але загалом відносини між Росією та Євросоюзом залишаються дуже складними. Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу робить у цьому конфлікті ставку на компроміс:

„ Ми гадаємо, що правильний шлях розвитку відносин з Росією має ґрунтуватися на діалозі. Інколи цей діалог розвивається дуже складно, це правда. Ми повинні говорити як про позитивні, так і про негативні речі й намагатися розв’язувати проблеми з точки зору співпраці”.

Цього року Європейський союз піддав критиці блокаду Грузії, яку заподіяла Росія і висунув вимоги неупереджено розслідувати явно політично вмотивовані убивства журналістів і критиків російського уряду. З європейського боку також висловлювався протест з приводу утисків західних енергетичних фірм у Росії та використання енергетичних важелів як засобу політичного тиску.

Складні відносини Європейського союзу з Росією після нині головуючої в ЄС Фінляндії намагатиметься поліпшити в перші шість місяців 2007-го Німеччина. Саме це питання Берлін розглядає як один із зовнішньополітичних пунктів свого головування в Євросоюзі.

  • Дата 27.12.2006
  • Автор Бернд Ріґерт, Леся Юрченко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AO9G
  • Дата 27.12.2006
  • Автор Бернд Ріґерт, Леся Юрченко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AO9G