1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Знайдено потенційно придатну для життя планету

У пошуках життя у Всесвіті науковці з Великобританії та Німеччини натрапили на багатообіцяючого кандидата в сусідній з нашою сонячній системі.

Планета, яку відкрила міжнародна команда астрономів, розташована в 42 світлових роках від Землі й обертається навколо сонцеподібної зірки з каталоговим номером HD40307 у сузір'ї Живописця. Планета перебуває на ідеальній відстані від зірки. Через її вдале розташування вона потрапляє в так звану «зону життя», де не надто холодно й не надто спекотно для існування води в рідкому стані. Там, можливо, помірний клімат і стабільна атмосфера - умови, цілком сприятливі для життя. Про це йдеться в статті, опублікованій в науковому журналі Astronomy & Astrophysics.

«HD40307 - абсолютно спокійна стара карликова зірка, - каже один із керівників проекту Гілем Англа-Еск'юд з університету в німецькому місті Ґьоттінген. - Тому я не бачу причин, чому планета не може мати клімат, схожий на земний».

У випадку з виявленою планетою науковці говорять про "суперземлю". Так називають планети, чия маса перевищує масу Землі, проте менша від найлегшого газового гіганта нашої сонячної системи –планети Уран. Вчені припускають, що у них може бути «кам’яниста»поверхня, схожа на земну. Адже, їх порівняно невелика маса дозволяє вірити, що планета «віддає»газ з атмосфери і цим забезпечує, зокрема, тепловий баланс. Інакше він би накопичувався, що перетворило б планету на газового гіганта. 

Кілька років тому вченим вдалося знайти три планети, які обертаються навколо HD40307. Але їхні орбіти проходили занадто близько до зірки. У 2012 група під керівництвом Мікко Туомі з британського університету Хертфордшира заново проаналізувала дані зі спектрографу HARPS, що розташований в Європейській південній обсерваторії в Чилі. За допомогою нових, більш чутливих методик, науковці «вловили» ще три планети.

Нині завдяки вдосконаленій технології можна отримати більш детальну картину космічного тіла, ніж раніше: виміряти масу і довжину орбіти, по якій вона рухається. Проте, низка важливих даних залишається невідомою. Незрозуміло, наприклад, чи справді поверхня кам’яниста, з чого складається атмосфера, чи є запаси води і наскільки вони великі.