1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Земля як об'єкт спекуляції у Східній Європі

Земельна реформа в центрі Європи та її залаштунки: фінансові спекулянти скуповують землі сільськогосподарського призначення в східноєвропейських країнах. Селян витісняють із землі.

 Сільськогосподарські роботи на півдні Болгарії

Величезні площі сільськогосподарських земель у Болгарії перебувають у руках спекулянтів. Не всі з них обробляються

Концентрація земель сільськогосподарського призначення в руках інвесторів, які вбачають у землі лише джерело прибутку, є нагальною проблемою для Європи, констатував аграрний комітет Європарламенту в кінці березня. "На тлі міжнародної фінансової кризи з 2008 року у землі побачили дешевий об'єкт капіталовкладення", - зазначає Володимир Уручев, представник Болгарії в аграрному комітеті Європарламенту.

Унаслідок цього концентрація земель сільськогосподарського призначення у Центральній та Східній Європі значно посилилася. Низькі ціни на землі сільськогосподарського призначення в колишніх комуністичних країнах сприяли цьому процесу, а система субсидій у рамках аграрної політики ЄС - Спільної аграрної політики - прискорила його, наголошує Уручев. "Уніфікована виплата дотацій на території ЄС відповідно до площі вигідна великим підприємствам, які роблять ставку на обсяг та індустріалізоване сільське господарство". Дотація складає від 150 до 190 євро за гектар. Дрібні господарства лише програють від цієї системи.

Земля як прибуткове капіталовкладення

Крім того, великі інвестори й фінансові спекулянти отримують прибуток з регіону, але не платять там жодних податків. Вони майже не дбають про охорону довкілля та тварин і витісняють селян з їхньої землі. "Це справжні акули бізнесу, які управляють всією корпоративною мережею. Невелика група фірм володіє приблизно двома мільйонами гектарів землі в Болгарії. Це майже половина посівної площі в країні", - каже земельний маклер, який побажав залишитися анонімним. За рахунок європейської системи дотацій аграрного сектору ці фірми лише через володіння землею забезпечують собі мільйонні прибутки, наголошує Уручев.

Важкі часи для дрібних фермерів у Східній Європі

Важкі часи для дрібних фермерів у Східній Європі

Під час реформування Спільної аграрної політики ЄС в 2013 році обмежили максимальну суму виплат. Таким чином намагалися забезпечити більш справедливий розподіл дотацій та стабільний розвиток сільського господарства. Проте на практиці мало що змінилося. Статистичні дані з Болгарії свідчать, що 25 найбільших підприємств отримали найбільші дотації і в 2015 році. Це саме ті компанії, які й до реформи отримували найбільші прибутки від виплат ЄС. Великі інвестори також звільнені від тягарів кредитів, адже в їхньому розпорядженні настільки багато грошей з ЄС, що їм не потрібно позичати гроші на свої витрати.

Дрібні господарства під тиском

Зовсім по-іншому складається ситуація для дрібних господарств. "Нас дедалі більше витискають з ринку та знищують, тому що ми не можемо конкурувати з велетнями. Крім того, вже майже немає вільної посівної площі", - скаржиться Стефан Петров, молодий фермер з регіону біля Разграда на півночі Болгарії. Ціни на землю там неймовірно зросли в останні роки, значною мірою через спекулятивне скуповування земель, що призводить до дедалі більшої концентрації землі в руках невеликої групи осіб. 

Оголошення про купівлю сільськогосподарської землі у Болгарії

Оголошення про купівлю землі у Болгарії

Схожа ситуація панує й в інших регіонах Європи. "Приблизно три відсотки сільськогосподарських підприємств в Європі контролюють близько 50 відсотків усієї посівної площі - тенденція, яка мала би змінитися", - каже Уручев. Найгіршим прикладом концентрації землі в Східній Європі він називає Румунію, де приблизно 65 тисяч гектарів землі належать одному підприємству.

На думку президента Румунії Клауса Йоганніса, забагато земель сільськогосподарського призначення також сконцентровано у руках іноземців. Наприкінці минулого року він оцінив цю частку в 30 відсотків та закликав до жорсткішого правового врегулювання земельних відносин, хоча для іноземців вже діють обмеження.

Східні європейці намагалися протидіяти

Такі країни, як Болгарія, Угорщина, Латвія та Литва намагалися за допомогою політики протекціонізму захистити себе від розпродавання земель великим іноземним інвесторам. Однак ЄС запровадив проти них штрафи через обмеження вільної конкуренції. Не всі вважають це правильним.

"ЄС повинен бути більш гнучким у питаннях земель сільськогосподарського призначення, а саме регулювання внутрішніх ринків і забезпечення вільної конкуренції, тому що ми не можемо застосовувати ті самі вимоги до землі, як до будь-якого іншого товару", - каже представниця комітету Європарламенту з питань сільського господарства і розвитку сільських районів Марія Гойбух (Maria Heubuch). Євродепутатка від Зелених вважає обов'язком ЄС розробити надійні рамки для ринків землі у державах-членах.

Вимога більшої прозорості

Наприкінці березня комітет вніс конкретні пропозиції щодо земельного питання. Він вимагав від країн-членів забезпечити доступ до земельних ресурсів за прийнятними цінами для малих і середніх підприємств, а також для молодих фермерів. Ще було наголошено на необхідності сприяти стабільності сільського господарства. Гойбух вважає встановлення обмежень на купівлю аграрної землі, як у Литві, легітимним заходом проти зростання концентрації земель у руках невеликої групи підприємств. Однак вона закликає до більшої прозорості під час зміни власника.

Як приклад обмеженої прозорості Гойбух називає випадок колишньої зірки фондового ринку KTG Agrar. Мова йде про німецьке підприємство, яке скупило величезну площу земель сільськогосподарського призначення як у Західній, так і в Східній Європі. Після банкрутства минулого року концерн перейшов до рук нового інвестора, проте громади, яких це стосувалося, не могли вплинути на цей процес. Такі випадки не повинні стати прикладом для наслідування, переконана Гойбух. "Той, хто отримує прибуток з регіону й приймає рішення за спинами сусідів, шкодить сільському господарству й усій Європі", - стверджує євродепутатка.