1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Збалансований і неефективний: яким буде держбюджет-2017

Державний бюджет, що потрапив у Верховну Раду України на друге читання, є реалістичним, але його видатки, як і раніше, розподіляються нераціонально, запевняють експерти.

Засідання Верховної Ради України (фото з архіву)

Засідання Верховної Ради України (фото з архіву)

У період між першим та другим читанням проект державного бюджету на наступний рік зазнав низки змін. Зокрема, депутати збільшили обсяг державних субвенцій місцевим бюджетам на 4,4 мільярда гривень - ці гроші мають піти на надання пільг та житлових субсидій. Також зростуть видатки на освіту, громадський порядок та охорону здоров'я. Порівняно з оригінальним урядовим проектом в оновленому документі видаткова і прибуткова частина зросли на 15,1 мільярда гривень, залишивши дефіцит бюджету на узгодженому з Міжнародним валютним фондом (МВФ) рівні у три відсотки від валового внутрішнього продукту (ВВП).

У вівторок, 20 грудня, нардепи вирішили працювати стільки, скільки буде потрібно для розгляду всіх питань порядку денного, серед яких було й ухвалення бюджету на наступний рік. Щоправда, зробили це народні обранці вкрай неохоче - подовжити свій робочий день до переможного завершення вони погодилися лише із п'ятої спроби. Причиною поспіху народна депутатка від фракції "Народний фронт" Вікторія Сюмар пояснила бажання уряду отримати черговий транш МВФ. "Тому що в четвер буде вже запізно, адже МВФ піде на різдвяні канікули", - заявила депутатка журналістам у кулуарах парламенту.

Ефект "мінімалки"

Попри поспіх із ухваленням та збільшення видаткової і прибуткової частин проекту держбюджету, опитані DW експерти вважають його цілком адекватним економічній реальності. Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук запевняє, що темпи інфляції, які досі залишаються досить високими, та прогнозоване зростання ВВП у 2,5 відсотка дадуть можливість наповнити бюджет у очікуваному урядом обсязі.

Одним із найголовніших джерел збільшення бюджетних доходів укладачі кошторису вбачають збільшення розміру мінімальної заробітної плати вдвічі - до 3200 гривень. Завдяки збільшенню "мінімалки" очікується підвищення зборів з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість. В уряді розраховують, що це дозволить вивести частину видатків українських підприємців на зарплати з "тіні" та додатково поповнить бюджет на 9,5 мільярда гривень.

Бюджетні ризики

Щодо точності розрахунків щодо ефекту збільшення мінімальної зарплати експерти мають низку сумнівів. Заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко впевнена, що так швидко і точно розрахувати наслідки новели просто неможливо. "Вони просто приблизно прикинули і внесли відповідні зміни", - каже експертка, нагадуючи, що попередні ініціативи уряду у сфері детінізації принесли досить помірні результати.

Змішаного ефекту від зростання мінімальної зарплати очікує і Боярчук. За його словами, у деяких випадках це призведе до збільшення податкових надходжень, а у деяких - змушуватиме підприємців мінімізовувати свої видатки. Втім, за словами експертів, це не несе в собі великих ризиків. Боярчук запевняє, що йдеться про суми, які співставні із впливом на держбюджет коливань інфляції у межах одного відсотка. Для порівняння - інфляційний прогноз уряду на наступний рік становить 8,1 відсотка.

Серед можливих ризиків, закладених у проект державного бюджету, Репко згадує також завищені очікування щодо надходжень коштів від конфіскації майна, набутого корупційним шляхом, від трансфертів НБУ та від приватизації. "З огляду на мізерні надходження від приватизації у поточному році, уряду треба буде докласти значних зусиль, аби виконати план на наступний рік", - каже експертка.

Але негативні моменти, за словами Репко, компенсуються і низкою позитивних змін. Зменшення трансферту до пенсійного фонду, пільг зі сплати ПДВ та збереження граничного дефіциту на безпечному, погодженому із кредиторами рівні вигідно відрізняють доопрацьований документ від його попередніх варіантів. Тому перелічені вище ризики не становлять критичної загрози невиконання бюджету, запевняють експерти.

Назад в СРСР

В уряді серед переваг свого проекту називають прозорість та чіткі пріоритети, закладені у державний кошторис. Замість сотень програм, запевняють урядовці, було визначено десять сфер, що отримали пріоритетне фінансування: оборона, освіта, соціальні стандарти, охорона здоров'я, дипломатія, агропромисловий комплекс, створення дорожнього фонду, енергоефективність, культура та децентралізація. Втім, найбільшу критику опитаних DW експертів викликала саме видаткова частина бюджетного проекту.

Проблема, передусім, полягає не в обсягах державних видатків. За словами Боярчука, бюджетна криза вже позаду. "Різати державні видатки, як це було необхідно у 2014 році, вже немає потреби, адже тоді це було загрозою, - пояснює експерт. - Прикро, що видатки зростають у не дуже ефективних напрямках". Наприклад, медицина і освіта, за словами Боярчука, залишаються вкрай неефективними, попри часткові реформи, що зараз відбуваються у цих сферах. І збільшувати видатки там варто лише разом із збільшенням ефективності використання виділених грошей. Так, у медицині гроші повинні почати "ходити за пацієнтом", як це анонсують у профільному міністерстві, каже експерт.

Повністю погоджується з цим поглядом і Репко. За її словами, українці досі не знають, куди вони витрачають кошти. "Куди ці гроші йшли у пострадянський період розвитку країни, туди вони й ідуть", - пояснює експертка. За її словами, постійна ротація людей в урядових кабінетах не дозволяє зробити якісну ревізію цільового середньострокового бюджетування. Але допоки цю проблему не вирішити, ефективність використання грошей українських платників податків залишатиметься так само низькою, запевняє Репко.