Захист персональних даних - правозахисники б′ють на сполох | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 04.10.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Захист персональних даних - правозахисники б'ють на сполох

Коментуючи останній інцидент навколо електронних реєстрів Держінформюсту, правозахисники не на жарт стурбовані: на їхню думку, персональні дані українців є абсолютно незахищені.

В Україні відсутня система захисту персональних даних, вважають в Українській асоціації захисту персональних даних. Попри існування відповідного закону та відповідної державної служби, персональні дані українців є абсолютно незахищені і легкодоступні, зауважив голова асоціації Юрій Когут у розмові з DW. "Це смішно виписувати штрафи Google на 8 тисяч гривень, коли невідомі можуть так просто блокувати роботу електронних реєстрів мінюсту", - каже Когут.

Цього тижня впродовж трьох днів не можна було отримати витяги чи довідки з єдиних і державних реєстрів міністерства юстиції, де зберігається інформація про сімейний стан, майно, підприємницьку діяльність, нерухомість громадян тощо. Нотаріуси не могли реєструвати операції з купівлі-продажу. У міністерстві юстиції України повідомили, що відбулось несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерного обладнання, автоматизованих систем та комп’ютерних мереж міністерства, що й призвело до блокування інформації.

Чи стався витік інформації?

Колектив держпідприємства "Інформаційні технології", яке безпосередньо адмініструє роботу серверів з персональною інформацією держреєстрів, у відкритому зверненні наголошує, що відбулося не лише блокування конфіденційної інформації, а її витік. "23 вересня був призначений новий керівник Держінформюсту. У перший же день роботи він дав вказівку про копіювання всієї інформації баз даних, яке здійснювалося сторонніми людьми, що не є працівниками нашого підприємства", - наголошується у відкритому зверненні колективу, надісланому Українській правді.

"Це величезний обсяг інформації, зокрема про власність громадян. Немає впевненості, що ця інформація справді не потрапила в треті руки, - застерігає юрист Української Гельсінської спілки Максим Щербатюк. Він звертає увагу на те, що й раніше були випадки, коли, наприклад, власники землі, маючи всі відповідні документи, повинні були за неї судитися, оскільки хтось також приносив документи про власність.

Тим часом у прес-службі міністерства повідомили, що справу розслідують правоохоронці й порушників буде притягнуто до відповідальності.

Брак кадрів і занизькі штрафи

Подібні інциденти свідчать, що українські державні органи несерйозно ставляться до належного збереження та захисту персональних даних громадян та недооцінюють небезпеку їх витоку, вважають в Українській Гельсінській спілці. "Служба захисту персональних даних в Україні невелика, - констатує Максим Щербатюк. - Її співробітники встигають перевіряти лише одиничні випадки. Найбільше покарання, яке вони можуть застосувати - штраф 3-4 тисячі гривень ". Він наголошує, що для організацій, які працюють з великим масивом персональних даних громадян, повинні бути й адекватні штрафні санкції.

Щербатюк нагадав, що це не перший випадок порушення права громадян на збереження приватної інформації. Нещодавно батьки школярів обурювались, коли від них вимагали надати особисті дані для занесення до Єдиної електронної бази з питань освіти. "Укрзалізницю" правозахисники розкритикували за збір та збереження персональних даних громадян при купівлі квитка на потяг. "Ці випадки показують наскільки в Україні критична ситуація зі збереженням персональних даних", - каже Щербатюк.

Також за темою