1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Новини

Захист клімату: чи досягне Європа власних цілей?

Український парламент ратифікував цього тижня так званий "Кіотський протокол". Ця міжнародна угода покликана сприяти захисту атмосфери Землі від парникових газів.

Український парламент ратифікував цього тижня так званий "Кіотський протокол". Ця міжнародна угода покликана сприяти захисту атмосфери Землі від парникових газів. Тим часом у Європейському союзі, який досі вважався світовим лідером у галузі захисту клімату, виникли сумніви щодо виконання власних зобов"язань і скорочення обсягів шкідливих викидів.

У грудні 1997 року на конференції ООН у Японії країни світу домовилися активізувати захист атмосфери нашої планети від небезпечних парникових газів. Саме ці гази, найвідоміший з яких - двоокис вуглецю (СО2), вчені називають однією з причин глобального потепління. Угода отримала назву Кіотський протокол, згідно з яким, промислово розвинені країни зобов"язалися до 2012 року скоротити обсяги викидів парникових газів в середньому на 5,2 відсотка у порівнянні з рівнем 1990 року. Втім документ, який тоді називали "історичним", так досі й не набрав чинності, ставши символом провалу глобальної екологічної політики.

У середу, 4-го лютого, Україна стала 118 країною світу, що ратифікували Кіотський протокол. І все ж таки її поява в списку не змінила складну ситуацію. Для набуття чинності, угоду має ратифікувати принаймні один з найбільших у світі забрудників атмосфери - США або Росія. Вашингтон уже заявив, що не піде на такий крок, Москва ж зволікає. Як розповів "Німецькій хвилі" Александер де Роо, заступник голови комітету з питань довкілля у Європарламенті, що представляє в законодавчому органі ЄС Нідерланди, така позиція Кремля вже має наслідки для Європи:

"Як бачимо, італійський та іспанський уряди тепер скаржаться на те, що все стає дорожчим і пропонують поставити хрест на Кіотському протоколі. На щастя і Єврокомісія, і парламент ЄС не підтримали таку ініціативу. Ми віримо в Кіото, навіть якщо Росія поки що не ратифікувала договір. І будемо сподіватися, що незебаром, коли Путіна, як очікується, переоберуть президентом, Росія таки ратифікує угоду".

Останнім часом у Європейському союзі з новою силою спалахнула дискусія про захист клімату й Кіотський протокол. 1997 року 15 країн ЄС поставили собі за мету зменшити викиди парникових газів не на п"ять, як решта промислових країн світу, а на вісім відсотків. Однак, якщо ситуація не зміниться, проголошена ціль ризикує залишитися на папері. За даними нещодавно оприлюдненого дослідження агентства ЄС з питань довкілля, якщо теми не зміняться, до 2010 року Європа зменшить небезпечні для клімату викиди лише на 0,5 відсотка. Євродепутат Александер де Роо так пояснює розрив між намірами ЄС і прогнозованим розвитком подій:

"Найбільша проблема - це транспорт, якого стає дедалі більше. Обсяги викиду вуглекислого газу серед легкових автомобілів зросли на 40 відсотків. У повітряному сполученні в межах ЄС ця цифра становить 80 відсотків. Звичайно, ми плануємо вжити певних заходів, але рішення з цього приводу поки не ухвалено".

На сьогоднішній день, розповів Александер де Роо, існує домовленість між ЄС і виробниками автомобілів. Європейські, японські та корейські автоконцерни добровільно взяли на себе зобов"язання випускати більш "екологічно чисті машини". Але поки що, каже депутат, промисловість не поспішає виконувати свої обіцянки. Роман Гончаренко