1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Заручники як мірило безпеки в Іраку

Китайські заручники в Іраку знову на свободі

Китайські заручники в Іраку знову на свободі

Щодня надходять з Іраку жахливі повідомлення про захоплення заручників. У понеділок з”явилася інформація про росіян та українців, а вже у вівторок було підтверджено їхнє звільнення. Серед заручників залишаються цивільні японці, американці, канадець, чехи... Здається, що в Іраку нині панує кримінальне свавілля.

Спочатку дві актуальні цитати.

”Ми несемо відповідальність за безпеку в цій країні”.

”Ми не маємо повного уявлення про групи, які беруть заручників. Але абсолютно ясно, що ми не вестимемо переговорів з терористами”.

І перше, і друге висловлювання належать американському генералу Марку Кімміту, речнику американських збройних сил в Іраку. Ці фрази охоплюють усю палітру політичної та воєнної реальності в Іраку – від теоретичного обов”язку дбати про безпеку в країні - перш за все цивільного населення і не в останню чергу іноземців, які працюють в основному в гумантірних організаціях та на фірмах, які опікуються відновленням діяльності життєво необхідних підприємств. З іншого боку, в заявах американського генерала – відсутність даних про кількість і політичне чи релігійне спрямування груп, які захоплюють заручників і рішуче відкидання будь-якої спроби звільнити безневинних цивільних іноземців шляхом переговорів. Хоча, із слів Кімміта виходить, що і те, з ким вести переговори, американці поки що не знають. Тому треба віддати належне колишньому німецькому міністру оборони Фолькеру Рюе, який заявив:

”У цілому, ситуація в Іраку може вийти з-під контролю. Нам потрібна якомога ясніша картина, бо йдеться про безпеку гумантіраних організацій, зокрема німецьких, які там працюють”.

Про контроль окупаційних коаліційних сил над ситуацією в Іраку можна говорити нині лише з великою натяжкою.

Але яких цілей добиваються ті групи, що беруть заручників, не зовсім зрозуміло. Як уже сповіщалося, увечері в понеділок було захоплено групу з восьми заручників з російської фірми ”Інтеренерго”, серед яких були, за численними повідомленнями, п”ятеро українських громадян. Хоч подекуди в світі ще існує картина далекої Росії як синоніму Радянського Союзу, але саме в Іраку мало бути б зрозумілим, що Росія виступала разом з Німеччиною та Францією проти воєнного нападу на Ірак, на відміну від України, яка надіслала туди на допомогу американцям свій військовий контингент. У вівторок усі працівники російської фірми були випущені на свободу - і росіяни, і українці. Так само, поруч з китайцями, які відкидають війну в Іраку і беруть участь у гуманітарній допомозі, було випущено і – без сумніву, такого самого миролюбного – англійця, представника країни, яка однією з перших і наймасованіше підтримала американців в агресії проти Іраку.

Тобто, політична система в захопленні і звільненні заручників проглядається слабо.

Але якщо політичних цілей не видно – таких, скажімо, як вимога вивести японські війська з Іраку після захоплення трьох японських заручників - то можна, очевидно, говорити про кримінальні, бандитські захоплення заручників, коли цим займаються не політичні сили, які прагнуть іракського суверенітету, а кримінальні злочинці, які хочуть одержати викуп.

Але як би там не було, хтось повинен опікуватися в країні якщо не її демократичним розвитком, який був обіцяний перед початком війни, то хоча б громадським порядком, безпекою цивільних іракців та іноземців. Плани американців виглядають тут непрозоро: з одного боку, президент Джордж Буш підтвердив на цьому тижні, що передача суверенітету іракцям відбудеться, як і передбачалося, 30 червня:

”В той час як дата іракського суверенітету 30 червня наближається, невеличка групка намагається пустити під укіс іракську демократію і захопити владу”.

З іншого боку, відомо, що суверенітет, який одержать у червні іракці, буде досить беззубим - у країні й надалі залишаться окупаційні війська на чолі з американцями. Та справа в іншому: офіційна передача суверенітету відбудеться у червні, а заручників чи то повстанці, чи то бандити захоплюють уже сьогодні. Хто ж нині несе відповідальність за безпеку в окупованій країні? На це запитання відповів головнокомандувач американських збройних сил на Близькому Сході Джон Абізаїд:

”Вирішення проблем безпеки в Іраку лежить не на американських збройних силах, а на самих іракцях”.

Хотілося б звернути увагу на граматичну деталь: генерал говорить про відповідальність за безпеку в країні самих іракців у теперішньому часі, а не з кінця червня.