1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Зарплати депутатів: коли своя сорочка не ближче до тіла

Повільно в Німеччині ростуть ціни. Зарплати теж збільшуються, але не у всіх. У депутатів Бундестагу вони застигли на рівні 7 тисяч євро. Народні обранці й раді б підвищити собі оклади, але... соромляться.

default

Мартін Ґерстер щойно вийшов зі свого офісу. Чим він там займався? Розібрав майже півметровий стос листів, обговорив зі своїми співробітниками свіжі публікації в пресі. Депутат Бундестагу від Соціал-демократичної партії Німеччини витирає піт з чола – сьогодні в нього напружений день і вже чекає наступний пункт порядку денного.

„Зараз я іду на обід з італійським послом, потім заплановані два інтерв’ю. Після обіду в нас засідання робочої групи по боротьбі з правим екстремізмом. Що там іще? Зараз подивлюся”.

У щоденнику депутата на цей день заплановані ще чотири зустрічі. Раніше 10 вечора додому він не прийде. У середньому робочий тиждень у Німеччині триває 35-40 годин. Ґерстер працює вдвічі більше. Якби він був менеджером, то з таким графіком заробляв би 10 тисяч євро. У депутата зарплата нижча – рівно 7 тисяч 9 євро. Це „брудними”, тобто без податків.

„Я не скаржуся. Але я хочу й чітко сказати: звинувачення, що мовляв, депутати нічого не роблять і отримують за це великі гроші, це неправда. Якщо робітникам і службовцям підвищують зарплати, то я вважаю, депутатам теж можна підняти ставки”.

Депутати самі визначають собі зарплату

Як записано в німецькій Конституції, депутати мають право на відповідну компенсацію, що має гарантувати їхню незалежність. До 1970-х років зарплати депутатів дорівнювали ставкам суддів у Верховному суді ФРН. Пізніше Конституційний суд закріпив за тоді ще західнонімецькими народними обранцям право самим визначати собі зарплату.

Оскільки в останні роки депутати кілька разів відмовлялися піднімати собі зарплату, сьогодні вони заробляють майже на тисячу євро менше верховних суддів. Голова Бундестагу Норберт Ламмерт вважає, що це треба змінити і звернувся з листом до фракцій.

„Я пропоную погодитися з таким відставанням, але зробити так, щоб воно не збільшувалося. Зарплати депутатів нинішнього скликання треба підтягти до реального розвитку доходів населення. Не більше і не менше”.

Вищі зарплати, але менші пенсії

Ламмерт пропонує щороку збільшувати зарплати депутатів 1 травня. На думку спікера, нинішня практика, коли депутати повинні проводити дебати про розмір своїх ставок, непопулярна. Депутати просто соромляться вимагати собі більше грошей, каже Ламмерт.

Друга за чисельністю фракція Бундестагу – соціал-демократи – підтримала ідею Ламмерта, але пропонує паралельно скоротити великі депутатські пенсії. Мартіну Ґерстеру така ідея теж подобається.

„Я особисто дотримуюся думки, що зарплати депутатів треба збільшити. Але треба, щоб про пенсійне забезпечення вони більше дбали самі”.

Натомість консерватори з блоку ХДС/ХСС, які мають найбільшу фракцію у Бундестазі, виступають проти.

Яким би не було рішення депутатів, журналісти й громадяни їх критикуватимуть, прогнозує соціал-демократ Мартін Ґерстер.

„Шкода, що в Німеччині неможлива справедлива дискусія з цього питання. Я б хотів, щоб робота депутатів у Бундестазі й в округах була належним чином оцінена і в суспільстві велася чесна дискусія про це”.

Ґерстер не вважає себе жадібним до грошей. Навіть додаткові майже чотири тисячі євро, які він та інші депутати отримують на подорожі та інші витрати, не зробили з нього багатія, каже депутат. Недавно йому довелося залізти в борги, щоб відремонтувати офіс у виборчому окрузі й купити нові комп’ютери й меблі. Він сподівається до наступних парламентських виборів 2009 року розрахуватися з боргами.

За матеріалами кореспондентів