1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Заробітчани в об’єктиві

Нещодавно у Римі відбулася презентація фотоальбому „Йдуть роботи. Імміграція в позитиві“, який розповідає про будні іммігрантських громад. На багатьох світлинах зображені українці, які живуть і працюють в Італії.

default

Автор цих знімків - римський фотомитець Лука Сінеркія. Він переконаний, що цей проект робить вагомий внесок в оцінку імміграції як явища, котре не тільки економічно, але й культурно збагачує країну. Саме тому фотоальбом має підзаголовок „Імміграція в позитиві“, додає Лука Сінеркія:

„Ми хотіли показати, що іммігранти справді роблять цінний внесок. Хоча б тому, що їхній рівень освіти у середньому вищий, ніж рівень освіти італійців. Однак часто іноземцям не вдається знайти роботу, яка відповідала б їх потенціалу. Вони стають жертвами упереджень, дискримінації. В альбомі, однак, показані як зайняті на некваліфікованих роботах люди, так і ті, хто працює за своєю спеціальністю: журналісти, стилісти, менеджери, лікарі”.

Те, що світлини чорно-білі, не є випадковістю: за допомогою цього художнього методу підкреслюється документальність зйомки, а також драматичність деяких моментів іммігрантського життя, пояснює Лука. На одній із найдраматичніших фотографій українська доглядальниця годує з ложки немічного старого. Цей знімок здається кадром із фільму.

Але чому увагу корінного римлянина привернула саме українська громада? Лука розповідає, що до 2004 року навіть не знав, що у Римі є численна українська громада. Про те, що місце зустрічі українських заробітчан біля станції метро „Ґарбателла” називають „маленьким Києвом“, фотограф дізнався випадково:

„Однієї неділі я прийшов і побачив тисячі українців, які чекали на приїзд автобусів з батьківщини. Мене вразило, як жінки збирались у групи, показували зворушено одна одній фотографії своїх чоловіків, батьків та дітей, які залишились в Україні, читали листи від них. Я спостерігав, як заробітчани мінялися прочитаними книгами, журналами, говорили цікавою незрозумілою мовою, як автобуси повертались забиті подарунками. І я прив’язався до української громади, захотів краще зрозуміти її”.

Спочатку це було нелегко, зізнається Лука. Фотографа-чужинця прийняли з настороженістю: чого він хоче? Що робитиме потім зі знімками? Мало-помалу вдалося пояснити свої наміри, завоювати довіру. За два роки, що минули, Лука знайшов друзів серед українців, познайомився з членами українських асоціацій, бере участь у всіх подіях в житті громади: виборах, відзначенні двадцятої річниці Чорнобильської трагедії, святкуванні Великодня та Різдва, вечорницях в українській недільній школі…

У листопаді 2005 року Лука Сінеркія представив свій перший український проект: його виставка про свята та будні української громади, що складалась тоді з 31 світлини, була відкрита в найбільшому римському фотомагазині. Пізніше за особистого сприяння Посла України в Італії Георгія Чернявського серія фотознімків більше місяця експонувалась в приміщенні українського консульства.

Цього літа фотографії Луки Сінеркія уперше побачили кияни та львів’яни: у Львові світлини експонувались в рамках міжнародної конференції на тему української імміграції в Італії, що пройшла в Католицькому університеті, а в столиці – в „Українському домі“ в рамках Четвертого всесвітнього форуму українців. Потім експозиція повернулась в Рим, де знов відкрилась для відвідувачів 26 листопада. В планах Луки Сінеркія - участь у наступному проекті асоціації „Графіті“, який матиме назву „Імміграція по-жіночому“ та випуск авторського фотоальбому.

"Мій індивідуальний проект щодо української громади триває, тому що кожен день трапляються нові цікаві зустрічі. Наприклад, днями я познайомився з українськими скульпторами та художниками, відвідав перукарню, яку відкрили українці, часто надходять запрошення від різних організацій”...

У фотографа багато тем та ідей, його „подорож в український світ“, як він називає цей свій досвід, продовжується.