Занепад СОТ: новий керівник успадкував чимало проблем | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 08.05.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Занепад СОТ: новий керівник успадкував чимало проблем

Перед Світовою організацією торгівлі нині стоїть багато нерозв'язаних проблем, в тому числі пов'язаних з Україною. Новому керівникові СОТ, бразильцю Роберто Азеведо дісталася нелегка спадщина.

На іншому кінці телефонного зв'язку чутно зітхання: "Той, хто стоїть на чолі СОТ, - каже Рольф Ланґгаммер з кільського Інституту світової економіки, - завжди залежний від поведінки її найважливіших гравців". А тим, критикує експерт, бракує політичної волі домагатися глобального скасування торговельних бар'єрів.

Розквіт позаду

До кінця 90-х років було інакше. За часів дії Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (GATT), попередниці угоди СОТ, прибічники вільної торгівлі легше домовлялися одне з одним, переходячи від одного торговельного раунду до іншого. У перших шести раундах переговорів до середини 60-х років членам GATT ішлося переважно про те, щоб зменшити мита. Це ще був час, коли проводилися двосторонні переговори учасників.

Найвагоміший торговельний раунд почався 1986 року в Пунта дель Есте в Уругваї. Після семи років переговорів - трьома роками пізніше, ніж планувалося, - учасники напрацювали документ на 22 тисячі сторінок - базову угоду та кілька додаткових договорів.

Лібералізація аграрного сектору

Ще важливішим напрямком, ніж зниження мит, були перші кроки з лібералізації аграрного сектору. Аграрні субвенції мали скоротитися, зміни мали стосуватися й імпортних квот і мита.Утім, наступними роками стало видно, що країни-члени не реалізовують домовленості з відкриття аграрного сектору.

З початку нового раунду переговорів у Досі, що стартували ще 2001 року, стало очевидно, що насамперед сільське господарство призвело до розколу між старими та новими індустріальними країнами. Багаті країни не хочуть скасовувати свої аграрні субвенції, а країни, що розвиваються, хочуть захищати свою продукцію за допомогою імпортних мит.

Доти, доки строни не досягнуть компромісу з цих питань, їм нічого не дасть погодженість в інших питаннях - таких, як лібералізація послуг та промислових товарів. Раунд у Досі може ухвалити лише загальний пакета: усі 159 членів мусять погодитися з усіма пуктами.

Раніше, вважає Ланґгаммер, США могли б просто вирішити цю дилему, шляхом компенсації для тих, хто на цьому втрачає, досягнувши таким чином згоди. Але тепер цієї сильної позиції США вже не мають.

Все даремно?

Результатом буксування Доського раунду стала зміна торговельно-політичних стратегій. Регіональні зони вільної торгівлі стають дедалі популярнішими. 354 такі угоди вже набрали чинності. Наступні 192 ще перебувають на стадії переговорів. Для порівняння - на момент завершення Уругвайського раунду було лише близько 120 таких домовленостей. У середині лютого цього року ЄС і США повідомили, що хочуть почати переговори про трансатлантичну зону вільної торгівлі. Це стало б найбільшою зоною вільної торгівлі у світі. У момент, коли домовлятимуться про цю угоду, на думку Ланґгаммера, шансів для угоди в Досі вже не залишиться. Усі ресурси, усі зусилля буде спрямованло лише на нову угоду.

WTO Logo

Байдуже, провалиться Доський раунд чи дійде до якогось рішення. Прихильники СОТ переконані, що дотеперішні зусилля не були даремними. З 1995 року до фінансової кризи 2008 року світова торгівля зросла на 80 відсотків. Без СОТ такий прорив не був би можливим, переконані прихильники цієї організації. Навіть якщо раунд у Досі провалиться, Ланґгаммер не вірить у ймовірність розпуску СОТ. "Інституції не помирають, вони радше занепадають, ніж офіційно розпускаються", - каже він. Тож, Роберто Азеведо, новому керівникові СОТ, роботи не бракуватиме.

Також за темою