Замість спеціальної комісії за «мораль» відповідатимуть міліція і прокуратура | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 22.05.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Замість спеціальної комісії за «мораль» відповідатимуть міліція і прокуратура

Уряд хоче ліквідувати Національну комісію з суспільної моралі. Одна радіють, називаючи цей орган лише зайвим важелем цензури. Інші - стурбовані: тепер «головними з моралі» можуть стати міліціонери.

Кабмін підготував законопроект про ліквідацію Нацкомісії з питань захисту суспільної моралі, розпустити яку президент Янукович доручив ще півтора роки тому. У міністерстві юстиції, де розробляли законопроект, наголошують, що повноваження Нацкомісія з питань захисту суспільної моралі на практиці дублює функції цілого ряду відомств, зокрема міністерства культури, держкомітету телебачення і радіомовлення та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. З цим погоджується і заступник голови Інтернет-асоціації України Тетяна Попова, яка в складі інших професійних об’єднань та асоціацій, журналістів і мовників зверталася до президент Віктора Януковича з вимогою ліквідувати комісію. «Від початку комісія мала лише проводити експертизи на предмет моральності, але останнім часом вона взагалі стала переберати функції відповідальних за це міністерств», - прокоментувала DW Тетяна Попова. За її словами, аби не допускати на екрани телевізорів та комп’ютерних моніторів насильство та сексуальне збочення достатньо діяльності держорганів, які за це відповідають.

Платна мораль

Відповідно до розробленого законопроекту, визначати, що морально, а що ні, в Україні будуть центральні органи виконавчої влади в інформаційній та видавничій сфері, а також генпрокуратура, МВС та Рада з питань телебачення і радіомовлення. Саме від такого розпорошення повноважень найбільше постраждають ті, хто домагався ліквідації нацкомісії з моралі, впевнені в Інституті релігійної свободи. Адже буде складніше прослідкувати, хто і за що домагатиметься закриття інтернет-сайту чи заборони книжки через її «аморальність», наголошує виконавчий директор інституту Максим Васін. Він наголошує, що нацкомісія зараз діє публічно і відкрито під прицілом ЗМІ та громадських організацій.

«Якщо комісію ліквідують і замість неї розглядатимуть скарги громадян про «моральність» публікацій в міліції, то не думаю, що рішення там будуть ухвалюватися публічно і відкрито. Не можливо буде прослідкувати проведення експертизи», - сказав в інтерв’ю DW Максим Васін. Нині експертизу продукції і видовищних заходів нацкомісія з питань моралі здійснює безкоштовно. Після ліквідації комісії таку експертизу пропонується зробити платною. Виконавчий директор Інституту релігійної свободи констатує, що це унеможливить звернення громадян з приводу «моральності» тієї чи іншої реклами або аудіо- та відеопродукції, аби захистити дітей. «Хто захоче платити від 1,5 до 5 тисяч гривень за подібну експертизу?», - запитує Васін.

"Механізм цензури"

Натомість журналісти певні, що в Україні достатньо законів і служб, які захищають дітей від негативного впливу телебачення, інтернету та «еротичної» літератури. «Є чіткі правила обмежень для неповнолітніх. Але чому хтось має дорослим диктувати - що «морально», а що «аморально». Це є дуже відносні категорії. Кожен вирішує сам для себе», - прокоментував DW президент Академії української преси Валерій Іванов. За його словами, від ліквідації нацкомісії з моралі є лише одні плюси. «Така комісія є тільки в Україні, Білорусі та Ірані», - констатує Іванов. Він впевнений, що українська комісія з моралі – це зручний інструмент цензури в країні. Експерт дивується, що саме перед виборами уряд вирішив ліквідувати цю комісію. Валерій Іванов сумнівається, що депутати вже зараз проголосують за урядовий законопроект.

Як відомо, ще рік тому, 12 травня 2011 року, парламент відхилив законопроект №6532 (автор – Андрій Шевченко (БЮТ) та інші), спрямований на скасування Закону України «Про захист суспільної маралі». За законопроект парламентарі не проголосували під час другого читання після того, як до президента та Верховної Ради «надійшли чисельні звернення громадськості та церков із закликом зберегти ефективний механізм захисту суспільної моралі».

DW.COM