1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Заміновані поля – невдовзі у Євросоюзі

Коли Хорватія 1 липня стане членом Євросоюзу, на території ЄС з'являться мінні поля. Близько 680 квадратних кілометрів замінованої території – спадок війни на початку 1990-х років.

Обережно, міни!

Обережно, міни!

Стєпану Тадичу і його колезі Томіславу Ледичу дозволено працювати лише п’ять годин на день. "Ми завжди працюємо надворі. Просуваємося вздовж колишніх ліній фронту", - пояснюють хорватські сапери. Обоє працюють на приватні фірми, що спеціалізуються на розмінуванні в Хорватії. Щоразу виходячи з дому, зізнаються чоловіки, вони не знають, чи повернуться, адже у їхній професії помилитися можна лише один раз.

Стєпан Тадич і Томіслав Ледич щодня ризикують життям

Стєпан Тадич і Томіслав Ледич щодня ризикують життям

При цьому розміновувачі заробляють близько 800-900 євро на місяць – це трохи більше середньої зарплатні у Хорватії. Чи достатня це винагорода за постійний ризик померти, чоловіки судити не беруться. Водночас сапери розповідають, що з часу закінчення війни 1995 року близько 60 їхніх колег загинули під час роботи. Ще понад 200 зазнали тяжких поранень. Більшість розміновувачів – ветерани і вже давно могли б відпочивати на пенсії. "Проте ми робимо це охоче і пишаємося своєю працею", - зауважує Томіслав Ледич.

Замінована країна

Згідно з офіційними даними, через майже два десятиліття після війни у 12 з 21 хорватських жупаній усе ще є мінні поля. Під час чотирирічної війни у 1991-1995 роках у всій республіці було закладено близько 90 тисяч мін – переважно без жодних стратегічних планів. У країні, що живе із сільського господарства та туризму, ці міни становлять величезну небезпеку та перепону для подальшого економічного розвитку. За останні 15 років через міни у Хорватії загинули понад півтисячі людей.

Діяна Плештина: потрібно ще щонайменше півмільярда євро

Діяна Плештина: потрібно ще щонайменше півмільярда євро

"Відразу після війни замінована територія у Хорватії мала загальну площу 2500 квадратних кілометрів. Відтоді на розмінування витратили понад півмільярда євро", - розповідає Діяна Плештина, керівник державного відомства з розмінування. Станом на нині заміновано ще 680 квадратних кілометрів полів. Аби знешкодити небезпеку і на них, потрібно ще щонайменше стільки ж грошей, наголошує Плештина. Більшість відповідних коштів виділяють з державного бюджету за рахунок спеціально взятих вигідних кредитів Світового банку. Крім того, додаткове фінансування виділяють фонди ЄС. Адже вже 1 липня 2013 року Хорватія має стати 28-м членом Європейського Союзу.

Коли не залишиться жодної міни

Замість того, щоб зосередитися на небезпечній роботі, думати про фінанси доводиться і самим саперам. За квадратний метр "очищеної" від мін землі люди отримують від 50 центів до 1,2 євро. Роботу отримує, зазвичай, той, хто погоджується працювати за найнижчими цінами. У виграші – переважно фірми-працедавці, яких у Хорватії нині 36.

У Хорватії близько 680 квадратних кілометрів замінованої територій

У Хорватії близько 680 квадратних кілометрів замінованих територій

Хорватським розміновувачам не можна забувати і про відповідальність: за хорватськими законами, кожен сапер ще десять років після виконання роботи несе відповідальність за "очищену" ним ділянку. Принаймні врегульовано законом і статус розміновувачів – у разі нещасного випадку вони отримують пенсію з інвалідності, а в разі смерті – родина отримує ті ж соціальні пільги, що й сім'ї загиблих на війні солдатів.

Утім, про це Стєпан Тадич і Томіслав Ледич ніколи не думають: працювати, постійно відчуваючи страх, не можна. Натомість вони думають про своє майбутнє, про той час, коли в Хорватії не залишиться жодної міни. Офіційно цієї мети у Хорватії сподіваються досягти 2019 року. Доти ж у ЄС ще існуватимуть мінні поля.

Дивитись відео 02:50

Хорватія: до ЄС без ейфорії

DW.COM

Аудіо й відео до теми