Залучення іноземних інвестицій: Україна обирає «білоруську модель» | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 21.10.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Залучення іноземних інвестицій: Україна обирає «білоруську модель»

Довіра іноземних інвесторів до України є вкрай низькою. Тим важливішою є консультативна підтримка потенційних партнерів. Майже у всіх країнах Європи є національні агенції, які цим займаються. Але в України – свій рецепт.

Інвестори не дуже охоче дають гроші під чужі ідеї

Інвестори не дуже охоче дають гроші під чужі ідеї

Україна, згідно з даними Світового банку, посідає 152 місце зі 182 країн планети у «рейтингу ділового клімату». Особливо сутужно бізнесу доводиться з бюрократичними процедурами, у тому числі отриманням дозвільної документації та сплатою податків. За таких умов залучати іноземні інвестиції вкрай важко. Тим інвесторам, які все-таки не побояться піти в Україну, варто було би дати відчуття: вони у цій країні бажані гості.

Як і в більшості країн Європи, в Україні є агентство, яке опікується іноземними інвесторами. Це створене 2010 року Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами. Це – унікальна структура: «Держінвестпроект» - це не незалежний консультативний центр, а центральний орган виконавчої влади, підпорядкований Кабінету міністрів. Голова агентства Владислав Каськів – не досвідчений менеджер з бізнес-середовища, а чиновник, призначений президентом Януковичем. За освітою Каськів – історик.

Наполеонівські плани

Обіцяного президентом Януковичем покращення інвестиційного клімату поки не спостерігається

Обіцяного президентом Януковичем покращення інвестиційного клімату поки не спостерігається

«Держінвестпроект» спеціалізується на багатомільярдних «національних проектах», таких як будівництво інфраструктури під «Олімпіаду-2022», портового терміналу з прийняття танкерів зі зрідженим газом, низки сміттєспалювальних заводів. По-суті це розроблені з ініціативи уряду проекти, під які агентство шукає фінанси на Заході. Цей підхід не відповідає міжнародній практиці, критикують у своїй аналітичній записці експерти Німецької групи радників при уряді України. «Фактично залучення інвестицій у створення нових виробничих потужностей «з нуля» (greenfield investment) не відіграє жодної ролі у діяльності агентства. Це дуже показово, адже у більшості країн саме на цьому фокусується робота інвестиційних агентств», - зауважують Рікардо Джуччі та Роберт Кірхнер у своєму аналізі.

Німецькі експерти зазначають, що приватні інвестори зазвичай «мають чітке неприйняття» такого підходу до залучення інвестицій, коли держава все видумує сама і лише шукає гроші під свої ідеї. «Підприємства самі хочуть визначати, в які сфери вони хочуть вкладати кошти і хочуть із самого початку тримати планування проектів у своїх руках», - зауважують Джуччі і Кірхнер. «Я підприємець, а не банк», - часто кажуть представники іноземного бізнесу у неформальних бесідах, коментуючи ініціативи «Держінвестпроекту». Як констатують німецькі радники, подібний до українського підхід щодо сприяння іноземним інвестиціям в Європі практикує лише Білорусь. Причому успіхи у білорусів, констатують експерти, такі ж скромні, як і в українців. «Той факт, що досі для українських національних проектів не було знайдено жодного приватного інвестора, підтверджує цю аргументацію», - зауважують Джуччі і Кірхнер і закликають українську владу у підтримці іноземних інвесторів орієнтуватися на міжнародний досвід.

Головне робочі місця

Головне - не мільярди, а робочі місця

Головне - не мільярди, а робочі місця

У Німеччині віддаленим аналогом «Держінвестпроекту» є товариство з обмеженою відповідальністю Germany Trade and Invest. Воно працює за фінансової підтримки німецького уряду, однак незалежне у своїй оперативній діяльності. Законом лише визначено головні цілі, під які уряд виділяє кошти організації зі сприяння інвестиціям: консультування та організаційна підтримка іноземних інвесторів, які планують ведення бізнесу в Німеччині. При цьому пріоритетним завданням є створення нових робочих місць, а не залучення максимальних обсягів інвестицій. «Наше завдання – переконати потенційних інвесторів у перевагах Німеччини як місця для ведення бізнесу, спонукати їх до створення робочих місць у Німеччині», - зауважив в інтерв’ю Deutsche Welle речник німецької інвестагенції Андреас Більфінґер.

У Germany Trade and Invest працюють близько 340 співробітників, у тому числі представники агентства за кордоном, насамперед у США та Китаї. Фахівці GTI регулярно беруть участь у міжнародних бізнес-форумах, а також у галузевих виставках у різних регіонах світу. Однак левова частка роботи здійснюється у Німеччині. Окремим пріоритетом у роботі агентства визначено залучення інвестицій у «слаборозвинені регіони Східної Німеччини, у землях колишньої НДР». «Ми цілком незалежні від уряду в ухваленні рішень, в організації роботи з інвесторами. Інакше нашу роботу не можна собі уявити – це було би безглуздо. Як державний орган нас би не сприймали серйозно. Уряд звертається до нас лише тоді, коли хоче з нами проконсультуватися. Адже у нас серйозний експертний потенціал», - каже Андреас Більфінґер. За його словами, GTI опікується не лише іноземними інвесторами у Німеччині, але у співпраці з Німецькими торгівельно-промисловими палатами вивчає умови для ведення бізнесу у різних регіонах світу.

Дозволи не проблема

Прямих іноземних інвестицій на одного українця припадає удесятеро менше, ніж на одного чеха

Прямих іноземних інвестицій на одного українця припадає удесятеро менше, ніж на одного чеха

Як працює GTI з іноземцями? «Ми сідаємо за стіл з інвестором, вислуховуємо його: що він хоче робити? Потім ми аналізуємо, який регіон Німеччини має найкращі передумови для відкриття підприємства у тій чи іншій галузі. Коли інвестор зацікавився запропонованими умовами, ми «передаємо» його під опіку уряду відповідної федеральної землі, яка спільно з місцевою владою проводить організаційну роботу», - розповідає Більфінґер. При кожному земельному уряді є товариства з підтримки економічного розвитку, які відповідають за технічний супровід будь-яких приватних інвестиційних проектів – як іноземних, так і німецьких. А хто ж дбає про те, аби інвестор якомога швидше отримав усі необхідні дозвільні документи для ведення бізнесу? За словами Андреаса Більфінґера, для цього спеціальні структури, як правило, не потрібні: місцева влада, яка видає більшість дозволів, дуже зацікавлена у тому, аби робочі місця були створені саме у цьому містечку або районі, а не у сусідньому.

«Спершу вирішуємо візові питання»

«Перш ніж передати інвестора під опіку місцевих структур, ми інформуємо його про всі важливі особливості німецького законодавства, з яким підприємцю доведеться мати справу. Приміром, про ключові норми законодавства про захист прав найманих працівників. Але починається наша робота з розв’язання таких практичних проблем іноземного підприємця як отримання візи, якщо вона йому необхідна», - каже представник GTI.

У якій федеральній землі захоче працювати інвестор – для Germany Trade and Invest принципового значення не має. Головне, щоб інвестор обрав саме Німеччину, а не іншу країну.

Жорстке конкурентне середовище

Ризик втратити гроші в Україні залишається високим

Корупція у системі правосуддя - одна з найбільших проблем

Про високу конкурентну боротьбу говорить і провідний аналітик RaiffeisenbankAval Дмитро Сологуб, коментуючи перспективи залучення іноземних інвестицій до України. «Якщо інвестор планує йти у Східну Європу, то йому є з чого вибрати, крім України. А ті, хто мислить глобально, порівнюють у масштабах усього світу. Треба усвідомлювати, що Україна з цієї точки зору не має жодних переваг перед такими країнами як В’єтнам», - каже Сологуб.

На переконання експерта, жодна стратегія маркетингу України як привабливого місця для інвестицій не буде успішною, доки тут процвітатимуть корупція і свавілля у судовій системі, доки не буде жодної передбачуваності у законодавчому полі. «Для банків, скажімо, велика проблема – судові рішення, які дозволяють позичальникам не повертати кредити під різними приводами. Таких судових рішень, з яких явно стирчать «корупційні вуха», дуже багато. Банки пишуть скарги сотнями і тисячами», - розповідає Дмитро Сологуб.

Жодних позитивних зрушень за останні роки, на думку аналітика, у цьому плані в Україні не спостерігається. Особливою проблемою він називає також непередбачуваність у роботі податкових органів. Сологуб дуже скептично ставиться до ставки уряду на залучення іноземного капіталу у масштабні інфраструктурні проекти. «Ми ще невідомо, скільки років будемо розплачуватися за Євро-2012. А тут ще й Олімпіаду придумали. Краще би уряд на ділі зайнявся покращенням інвестиційного клімату, причому не лише для іноземних інвесторів, але й для українських», - закликає аналітик RaiffeisenbankAval.

Автор: Євген Тейзе
Редактор: Захар Бутирський

DW.COM