Законна непрозорість: українські партії не афішують походження своїх статків | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 09.04.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Законна непрозорість: українські партії не афішують походження своїх статків

Чотири з п’яти парламентських партій України оприлюднили фінансові звіти за 2012 рік. Експерти критикують непрозорість звітів і закликають до реформування законодавства про партійне фінансування.

Фінансування партій

Фінансування партій

Відповідно до фінансових звітів парламентських партій України за минулий рік, найбагатшою партією є Партія регіонів, надходження якої 2012 року становили майже 325 мільйонів гривень.  Найбіднішою – партія ВО "Свобода" з 27 мільйонами гривень. На другому місці по заможності – "Батьківщина", яка звітувала про минулорічні надходження на суму приблизно 114 мільйонів гривень. Третє місце посідає Комуністична партія України: її прибутки за минулий рік сягнули майже 112 мільйонів. Ще одна парламентська партія УДАР поки не повідомила громадськості про свої прибутки та видатки. На запит DW в прес-службі партії повідомили, що звіт з’явиться в ЗМІ в середині квітня.

Ліберальне законодавство гарантує "непрозорість"

Оприлюднювати фінансові звіти партії мають щороку у загальнодержавних друкованих ЗМІ. Коли саме і в яких конкретно, закон "Про політичні партії в Україні" не визначає. І "ліберальність" цієї норми закону партії використовують у зручний для себе, але не для виборця спосіб, розповіла Deutsche Welle координатор виборчих та парламентських програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська. Так, аби прочитати минулорічний звіт КПУ і "Свободи", слід відшукати відповідні партійні газети, звіт ВО "Батьківщина" міститься в одному з номерів газети "Вечірні вісті". Тільки Партія регіонів надрукувала інформацію про свої гроші в газеті центральних органів влади – "Урядовому кур’єрі", щоправда, чомусь в рубриці "Реклама. Оголошення".

Ольга Айвазовська

Ольга Айвазовська

Як каже координатор ОПОРИ, оскільки закон "Про політичні партії в Україні" чітко не визначає, якими мають бути формати оприлюднення інформації, партії в своїх звітах не деталізують, від кого та скільки грошей вони отримали. "Партії друкують звіти, де їм зручно і як їм зручно. Оприлюднені звіти не є об’ємними. Це декілька рядків, в яких зафіксовано, скільки коштів надійшло від фізичних, юридичних осіб, скільки партійних внесків та скільки витрачено", - підсумовує Ольга Айвазовська.

Членські внески: хто скільки може?

 У сумі в 2012 році Партія регіонів, ВО "Батьківщина", КПУ і ВО "Свобода" отримали від своїх прихильників приблизно 580 мільйонів гривень. Левова частка цих грошей, за даними ОПОРИ, надійшла у формі пожертв. Партії також могли дещо заробити на підписці періодики і продажу партійної літератури. Членські внески становлять в середньому лише 10 відсотків, тобто близько 58 мільйонів гривень. Куди йдуть ці гроші? Партійці і з Партії регіонів, і з опозиційної "Батьківщини" кажуть, що "на витрати місцевих офісів: оренду, канцелярське приладдя, проведення акцій".

Чому вони взагалі платять внески і у якому обсязі, пересічні партійці відповідають неохоче і лише на умовах анонімності. Пенсіонерка, мешканка одного з маленьких райцентрів Харківської області розповіла DW, що в її місті внески членів Партії регіонів становлять одну гривню і вона особисто має партійне завдання щодо збору коштів з 12-тьох членів: "Я і ще п’ять колег ходимо по квартирах кожного місяця. Я не можу сказати, що хтось не хоче або когось примушують. Єдине, що мене не влаштовує, що я після кожної такої "біганини по сходах" маю проблеми з тиском".

Член "Батьківщини" з Харкова розповів DW, що в його партії взагалі звільнені від внесків пенсіонери і безробітні. Інші, каже він, останні півтора-два роки здають гроші за формулою  "скільки можемо і коли маємо". "Я сам приходжу в партійний офіс і сплачую або п'ять гривень, або 50, але не кожного місяця. Я взагалі міг би нічого не платити, оскільки, приміром, на акцію підтримки Тимошенко, коли ії судили в Києві, їздив за власний кошт".

Державне фінансування партій як вирішення проблеми?

Детальну інформацію про видатки на демонстрації партії не оприлюднюють... Sceenshot von einer Seite des russischen sozialen Netzweks vKontakte. Bitte nehmen Sie die Datei in die Datenbank auf. Wichtig ist, dass der Text gut lesbar bleibt, darum bitte ich um Aufnahme im freien Bildformat. Das Bild stammt von der Seite eines Users, die offen zugänglich ist, ohne Login, direkt über Google auffindbar. Somit kann kein Anspruch auf Privacy bestehen. Die Verwendung des Bildes ist mit dem Kollegen Per Hendriksen abgesprochen. Es handelt sich von einer Anzeige über einen Studentenjob demonstrieren gegen Geld. Schlagwörter: Bezahlte Demos-Ukraine

Детальну інформацію про видатки на демонстрації партії не оприлюднюють...

Українське законодавство і партійні статути не передбачають, що у разі несплати внесків людину можуть виключити з партії. Тож,  каже DW харківський політолог Валерій Дудко, платити чи не платити кожен партієць має вирішувати сам. Водночас, нагадує Дудко, за усі роки незалежності в Україні не обійшлося без скандалів, коли цілі організації примушували вступати до партій влади і віддавати зі своїх заробітних плат гроші на внески і на придбання партійної літератури. Аби це унеможливити, вважає політолог, потрібно реформувати усю систему фінансування і контролю за витратами політичних партій.

Дудко виступає, зокрема, за введення державного фінансування, коли б усім партіям надавали однаковий капітал і вони на рівних умовах виходили на вибори. "Це б суттєво змінило політичну картину. Також партії можливо вже б не були зацікавлені в зборах пожертв і внесків, оскільки б держава саме на цю суму б зменшувала їм фінансування", - каже Дудко і додає, що дискусія про державне фінансування точиться вже десять років, але кілька спроб прийняти зміни на законодавчому рівні поки не знайшли підтримку партій. За реформу системи партійного фінансування виступає і Громадянська мережа ОПОРА. Проте, як каже Ольга Айвазовська, поки на це, вочевидь, немає політичної волі.