Загублені в історії: викрадені діти епохи генерала Франко | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.01.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Загублені в історії: викрадені діти епохи генерала Франко

Дедалі більше дослідників заявляють, що сотні іспанських немовлят були викрадені зі своїх родин та віддані іншим в епоху диктаторства Генерала Франко. Та небажання керівництва країни ворушити минуле не сприяє розшукам.

default

Генерал Франко у 1939 р.

Сотні повітряних кульок із іменами загублених дітей здійснялися у небо над Мадридом – так сім`ї зниклих дітей намагаються привернути увагу громадськості до своєї трагедії. За їхньою версією, сотні новонароджених малюків були викрадені і продані бездітним родинам-симпатикам режиму Франко. Рожева кулька «Беатріс» належить організатору акції Мар Соріано, яка шукає свою сестру, що народилася у клініці O`Donnell 3 січня 1964 року.

"Дитина народилася здоровою, однак одразу ж після пологів медичний персонал її забрав. Три дні потому сказали, що дівчинка померла через вушну інфекцію, що не є смертельно небезпечною", - каже жінка. Батьки так ніколи і не побачили тіла своє дитини. Медики їх просто «втішили» кажучи: «Ми про все подбаємо».

« Про все подбаємо »

Madrid.jpg

Мадрид

Палома теж належить до групи з 300 родин, що шукають зниклих немовлят. 50-річна домогосподарка шукає свою дочку, яку начебто викрали у тому ж медичному закладі. «Я народила здорову і гарну дівчинку вагою у 3,5 кілограми. Її забрали до інкубатора, і відтоді ні сліду... Незабаром сказали, що дитина померла через серцевий напад. Утім, медичні записи цього не зафіксували», - розповідає жінка. Родина Паломи гадала, що жінка збожеволіла, наполягаючи на тому, що її дівчинка – жива. Та зараз, коли відомості про долі викрадених почали виходити на поверхню, вони змінили свою позицію. Позатим деякі батьки навіть домоглися ексгумації могил, які виявилися порожніми. Інші – навіть зуміли відстежити процес викрадення та від’єднатися із давно зниклими.

У пошуках правди

Родини стверджують, що викрадені немовлята – відлуння брутального повоєнного часу, відколи Генерал Франко переміг у громадянській війні 1930-х років. У той час серед прибічників диктатора існувало переконання, що молоде покоління бунтарів проти режиму слід відокремити від батьків і перевиховати. Тож дітей забирали на всиновлення, змінюючи їхні прізвища – аби знищити будь-які сліди.

Plaza Mayor in Madrid

Центр Мадрида

2008-го року спроба відомого судді Бальтазара Ґарсона розслідувати ці випадки зазнала поразки. Втім, вона допомогла родинам «вийти у світ» зі своїм горем і підозрами. Юрист Фернандо Маґан кількаразово намагався ініціювати судовий процес, маючи докази. «Корисливі лікарі та акушерки полювали на найбільш уразливих батьків. Фахівці, залучені до махінацій, давали неправдиві свідчення щодо причин смерті, фальсифікуючи документи», - розповідає правник.

Після смерті диктатора 1975-го року задокументовані злочини режиму непомітно поклали «у шухляду», нібито сприяючи легкому переходу до демократії. Відтоді минуле воліли не зачіпати. Так, у відповідь на петиції постраждалих державний прокурор запропонував уряду створити банк ДНК, однак Вищий суд відмовляється ініціювати слідство. Маґан називає подібний супротив «нелогічним» і наполягає: суспільство має знати правду.

У центральній частині Мадриду, у Пуерта дель Соль, де відбулася акція сімей зниклих, ніхто, здається, не прагне помсти. Люди сподіваються, що названі батьки добре подбали про цих дітей, давши їм хорошу освіту. Більшість хочуть одного - розвіяти сумніви і таки дізнатися, що ж трапилося насправді.


Автор: Газель Гілі / Євгенія Вятчанінова
Редактор: Дмитро Каневський

DW.COM