1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Заворушення в Узбекистані: проблема в Карімові

Центральна міжнародна тема в німецьких газетах – події в Узбекистані, де минулої п”ятниці влада силою придушила заколот в місті Андіжані. Приводом для заворушень став процес за звинуваченнями у причетності до тероризму. За деякими оцінками, в результаті протистояння демонстрантів та сил правопорядку загинули сотні людей. Німецькі оглядачі аналізують причини конфлікту. ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ пише:

Повстанці спираються на ісламські традиції, бо інші ідеології не спрацювали. Радянська влада запам”яталася репресіями, а демократія залишилися лише словом грецького походження. Тільки вимовляють його з американським акцентом, зважаючи на неурядові організації з США. Отже, той факт, що повстанці обрали не червоний правор і не синій з золотими зірочками, а зелений прапор ісламу, можна зрозуміти. Але причина повстання – це президент Іслам Карімов, а не якісь там підривні елементи, - переконана ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ.

Тему продовжує газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ:

Примітно, що російські політики уже в п”ятницю знали, хто стоїть за заворушеннями – ісламісти й міжнародний тероризм. Це просте пояснення, і саме так Карімов намагатиметься заспокоїти своїх західних союзників. Слова про загрозу ісламізму, може, й допоможуть йому зберегти обличчя на міжнародній арені, але ситуацію всередині країни це не стабілізує. Занадто близько Киргизія, де ще зовсім недавно люди позбулися корумпованого режиму, - нагадує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

Газета МАЙН-ЕХО теж згадує зміну влади в Киргизії:

Поруч із Киргизстаном виник другий варіант спроби повалення режиму в одній з країн СНД. Але цього разу немає витончених політичних ходів, як це було в Україні, або ж хвилі захоплення, як це було в Грузії. В узбецькій столиці Ташкенті та сусідніх столицях політика говорить єдиною мовою, яку розуміють чимало пострадянських прагматиків: насильство у відповідь на насильство. Хто переможе, зараз сказати не можна. Але ця боротьба за владу коштуватиме набагато більше жертв, а рішення проблеми навряд чи сподобається західним демократам. Саме тому зараз більше, ніж раніше відповідальність лежить на Росії, - вважає МАЙН-ЕХО.

Газета ОСТЗЕЕ-ЦАЙТУНҐ зазначає:

Узбеки більше не можуть терпіти главу держави Карімова з його диктаторськими методами. Ще кілька років тому колишня радянська республіка вважалася потенційним лідером у Середній Азії. Але економічні реформи так і не відбулися, країна стала на шлях самоізоляції... Тіньова економіка, політична цензура й всесильні спецслужби сьогодні стали нормою життя. Своїми репресіями та економічним занепадом у країні президент сам створив собі противників, які тепер на нього тиснуть... Узбекистан стоїть на порозі структурних змін, на які однак впливатимуть не тільки місцеві сили. Майбутнє країни визначатимуть також американці й росіяни, - пише ОСТЗЕЕ-ЦАЙТУНҐ.

До іншої теми. Німецький бундестаг днями схвалив Конституцію Європейського союзу. У зв”язку з цим газети обговорюють критичне ставлення простих громадян, які останнім часом не поділяють захоплення політиків європейською ідеєю. Газета МЮНХНЕР МЕРКУР пише:

У повсякденні Європа давно набула конкретики. Критичні зауваження про негативні наслідки більше не можна відкидати, посилаючись на історичне майбутнє. А може саме брак чітких уявлень про це майбутнє і посилення бюрократії відштовхують громадян від цього проекту? Проблема у тому, що й конституція не містить чітких цілей Євросоюзу. Наскільки глибокою має бути інтеграція і як довго може тривати розширення? Європа перетворилася на довгобуд, на якому ніхто не знає загального плану, але кожен будує на власний розсуд. Поки європейські формули залишатимуться абстрактними, ніхто їх не сприйматиме всерйоз. Коли ж починається конкретика, Європа схиляється до компромісів, які ведуть до слабеньких результатів, - аналізує МЮНХНЕР МЕРКУР.

Газета ШТУТҐАРТЕР НАХРІХТЕН теж налаштована критично:

Поки в Брюсселі не гримне грім, у Берліні не перехрестяться... Далі так не можна! Процес розширення ЄС відбувається занадто швидко й неконтрольовано. Все вирішують бюрократи через голови громадян, вперто ігноруючи їхні інтереси, - обурюється ШТУТҐАРТЕР НАХРІХТЕН.

Огляд преси підготував Роман Гончаренко