1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

”Завдання України – показати свою зрілість до вступу до ЄС”

Газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ присвятила свою статтю проблемам відносин Європейського союзу з Україною. Проаналізувавши причини всередині ЄС, з яких Брюссель поки що пропонує Україні лише концепцію привілейованого сусідства, газета зазначає:

”Але треба поглянути і на те, що сама Україна недоробила у відносинах з ЄС. Серед причин – з далекосяжними наслідками – є те, що в політичного класу країни немає єдності щодо стратегічних політичних цілей. На запитання – ”інтеграція на Схід чи на Захід?” – даються протилежні відповіді в залежності від економічно-політичних інтересів того, кого запитують. Або можна почути рішуче ”і так, і ні”, яке повністю відповідає ”маятниковій” політиці Кучми. Це виявилося останнім часом у схваленні українським парламентом створення Єдиного економічного простору з Росією, Білорусією та Казахстаном. Часто одні й ті ж політики, які виступали і голосували за євразійську інтеграцію, тепер разом з президентом Леонідом Кучмою і прем”єром Віктором Януковичем з усіх сил лають Євросоюз за недостатню готовність до інтегрування України. Це видається ще менш переконливим, коли згадати, що нині, за висновками фахівців, членство України у Світовій організації торгівлі повинно було б мати пріоритет, бо саме це є передумовою зближення та інтеграції з ЄС. Створення митного союзу з Росією, Казахстаном та Білорусією, гармонізування економічної та правової політики чи запланований спільний шлях до СОТ лише ускладнять, а то й унеможливлять шлях до інтеграції на Захід”, -

вважає ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ і веде далі:

”З цієї точки зору одним з головних завдань були б модернізація економіки та й усієї країни. Тим самим були б нарешті створені передумови всерйоз говорити про членство в Європейському союзі, замість того, щоб вести безкінечні дебати і рухатися по колу взаємних закидів... Тобто завдання України - показати свою зрілість до вступу до ЄС. Чесні президентські вибори восени могли б стати важливим кроком на цьому шляху, аби в майбутньому добитися переламу в суспільній свідомості на користь Заходу. Нинішня модель ”Все або нічого” - при одночасному зневажанні практичної європейської політики і модернізації всередині країни - вже відслужила своє”, - завершує статтю ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ.

До іншої теми. Німецькі газети коментують виступ американського президента Джорджа Буша із стратегічним планом щодо Іраку та продовжують обговорення кризової ситуації в цій країні. Ось що пише видання МЮНХНЕР АБЕНДЦАЙТУНГ:

”Більшість методів катування відомі ще з середньовіччя. Новим у цій історії звірств є те, що до катувань залучаються жінки, щоб сексуально знущатися над чоловіками. Така собі витівка американських жінок в уніформі? Навряд. ”Це змусили їх робити люди, які дуже добре знають, як можна принизити араба”, говорять фахівці. Катування знищує і самих катів. Воно породжує ненависть, яка триває довше, ніж одне людське життя. Батько американської незалежності Френклін говорив: ”Той, хто зраджує основи свободи, аби виграти тимчасову безпеку, не заслуговує ні свободи, ні безпеки”.

До чергової промови Джорджа Буша про Ірак звертається РЕЙНІШЕ ПОСТ:

”Американський президент припертий до стіни. Він бореться за своє переобрання, його популярність перебуває в найнижчій точці, війна в Іраку з її фотогрфіями жахливих катувань і повідомленнями про вбитих американських солдатів, які знову й знову повторюються, створюють йому величезні політичні проблеми. В такій гнітючій ситуації залишається лише ”втеча вперед”. Він спробував зробити це своєю промовою про майбутнє Іраку. Дуже сумнівно, щоб таким чином йому вдалося знайти вихід із цієї ”долини сліз”. Скандал довкола тортур сильно підірвав довір”я до Буша. Його план демократичного облаштування Іраку - з огляду на численні американські помилки - виглядає дуже зухвалим”.

Такої ж думки дотримується і газета ЗЮДВЕСТ ПРЕССЕ:

”Створення іміджу - лише про це йшлося американському президентові Бушу, коли він захотів довести скептичній світовій громадськості, але перш за все - своїм виборцям, що він повністю контролює ситуацію в Іраку, що його уряд має стратегію демократизації цієї країни і виведення звідти військ. Як вчить минуле, тут в усьому треба сумніватися. Згадати хоча б 1 травня 2003 року, коли сяючий Буш урочисто проголосив на одному з авіаносців: ”Місію виконано”. Як далеко він був тоді від істини, знає нині кожен”, - констатує ЗЮДВЕСТ ПРЕССЕ.

Огляд німецької преси підготував Віктор Тимченко