1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Заарештовано Саддама Хусейна

Німецькі газети широко коментують арешт колишнього іракського диктатора Саддама Хусейна і майбутній розвиток ситуації в Іраку. Так газета ГАНДЕЛЬСБЛАТТ пише:

"Психологічне значення арешту важко переоцінити. Саддам на волі - це був останній символ старого режиму, який остаточно не вдалося повалити. Тепер американці можуть сподіватися на деморалізацію тих прихильників Хусейна, котрі впродовж останніх місяців спричинили їм так багато втрат своїми терористичними нападами із засідок. Озлоблені прибічники Саддама вочевидь спробують ще не раз вилити свій гнів у теракти. Але з часом опір послабиться, оскільки фінансова та матеріальна інфраструктура, яка забезпечує терористів, далі й далі погіршується. Однак, самі американці не впораються з відбудовою Іраку. Це показали минулі місяці. Ірак лише тоді зможе сподіватись на краще майбутнє, якщо Бушу вдасться долучити до відбудови широкий міжнародний загал".

Ту ж тему продовжує газета ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ:

"Шанс американців, зрештою, у тому, щоб перетягти жителів Іраку на свій бік. Арештом у Тікріті вони позбавляють іракців страху перед реставрацією диктатури. Це була колективна психічна травма, коли 1991 року після звільнення Кувейту американські війська залишили піднятий на повстання іракський народ на поталу Саддаму. Аби звільнення від цього страху стало дієвішим, аніж просто визволення через воєнну окупацію, тоді справді треба розпочинати процес примирення між інтервентами та народом Іраку, між різними таборами серед самих іракців, а також не в останню чергу між Сполученими Штатами та противниками війни в Іраку. Тільки тоді, коли уряд США визнає, що він мусить скористатись своїм другим шансом для цього процесу примирення, з арешту Саддама Хусейна вийде щось більше, ніж акт дешевого задоволення. Давнього ворога схоплено - і це має стати сигналом до нової співпраці. Коротше: вони схопили Хусейна, тепер вони мають забезпечити країну струмом ".

До іншої теми. Німецька преса продовжує аналізувати причини і наслідки провалу саміту Європейського союзу в Брюсселі, де не вдалося ухвалити конституцію європейської спільноти. Газета НОРДБАЄРІШЕР КУРІР з цього приводу пише:

«Брюссельського дива» не сталося. Європейці показали себе не найкращим чином. Щирість, з якою нині спілкуються великі держави Німеччина та Франція, дає Польщі підстави для відчуження та для недоречно сміливої позиції. Та не тільки на Варшаву справило погане враження те, як неделікатно визначив «ядро Європи» Йошка Фішер. Німецький міністр закордонних справ був розлючений тим, що «нові» європейці, такі як Польща, так само як і «старі» європейці, такі як Іспанія, які випали з європейської коаліції в іракському конфлікті і перекинулися на бік США, тепер завдають клопоту при ухваленні майбутнього модусу голосування. І великі, і малі країни ЄС мають бути однаковою мірою зацікавлені у функціонуванні Європи 25 країн. Якщо вона потерпить фіаско, то усім з цього буде шкода».

Газета ЛЮБЕКЕР НАХРІХТЕН продовжує:

«Європа ще раз проодемонструвала те, що вона не здатна бути «глобальним гравцем» на міжнародній арені. Попри офіційні крокодилячі сльози, принаймні нинішній уряд у Вашингтоні сприйме такий підсумок зустрічі у Брюсселі із задоволенням. Хоча, можливо, було й чесніше не згладжувати нездоланні протиріччя за допомогою формальних компромісів. Врешті, йшлося про те, наскільки гнучким буде на міжнародній арені колос під назвою Євросоюз. І загрозливий параліч, який могли спричинити своїми позиціями Польща та Іспанія, був би принаймні таким самим шкідливим, як і провал у Брюсселі».

ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЗОННТАҐСЦАЙТУНГ звертає увагу на компромісне рішення, ухвалене щодо майбутніх збройних сил Євросоюзу:

«Спільну зовнішню політику та політику безпеки Євросоюзу не можна виробити самою її декларацією у договорі та призначенням міністра закордонних справ. Вона має постати з єдиної оцінки становища, яке приведе до спільного волевиявлення, а відтак до спільних дій. Де всього цього бракує, там зовнішня політика поставатиме тільки у другорядних питаннях, так само як і спільна політика з питань безпеки та оборони».

Огляд німецької преси підготувала Маріанна Кавка.