Жінка, яка вигадала свято 8 березня | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 08.03.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Жінка, яка вигадала свято 8 березня

Клара Цеткін активно боролася за права жінок. Її ім'я нерозривно пов'язане зі святкуванням Міжнародного жіночого дня. DW підсумувала, що ще варто знати про життя німецької революціонерки.

Одна з найвідоміших діячок німецького і міжнародного соціалістичного й жіночого руху Клара Цеткін увійшла в історію ХХ століття не лише як активна комуністка, а і як реформаторка, які відіграла значну роль у становленні європейського руху за права жінок. У радянські часи головною заслугою Цеткін вважалося запровадження за її пропозицією Міжнародного жіночого дня.

Клара Цеткін, 1890-ті роки

Клара Цеткін, 1890-ті роки

Клара Цеткін, у дівоцтві Айснер, народилася у 1857 році в невеличкому саксонському містечку Відерау в родині сільського вчителя. Уже в юному віці Клара вирізнялася серед однолітків допитливістю та чіпкою пам'яттю: у дев'ять років дівчинка прочитала всього Ґете й Шіллера і залюбки декламувала їхні поезії, а у 12 - напам'ять цитувала уривки з "Історії французької революції" історика Томаса Карлейля.

Ще в часи студентства у Лейпцизькій педагогічній гімназії, престижному навчальному закладі, вона почала відвідувати таємні зібрання соціал-демократів, а у 1878 році приєдналася до лав Соціалістичної робітничої партії, яку пізніше перейменували на Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН). У той же час вона познайомилася зі своїм майбутнім життєвим супутником - російським революціонером-емігрантом Осипом Цеткіним, разом із яким невдовзі була змушена поїхати до Цюриха, рятуючись від утисків соціалістів, які посилилися в Німеччині.

У 1882 році Цеткіни переселилися до Парижа, де Осип і Клара продовжували займатися партійною діяльністю. На життя вони заробляли перекладами й публікаціями в соціал-демократичних газетах, хоч оплата була мізерною. На момент смерті Осипа, який помер у 1889 році від туберкульозу, у них із Кларою було двоє синів. Попри те, що Клара вже багато років підписувалася прізвищем Цеткін, офіційний шлюб із Осипом вона так і не взяла.

Боротьба за права жінок

Під час проживання у Франції Клара Цеткін активно брала участь у підготовці та роботі Установчого конгресу 2-го Інтернаціоналу в Парижі у 1889 році, де виступила з промовою про роль жінок у революційній боротьбі. А після того, як у Німеччині припинили переслідувати соціал-демократів, Клара повернулася на батьківщину, де з 1892 року почала видавати у Штутгарті газету СДПН для жінок "Рівність".

У 1907 році Клара Цеткін очолила створене при СДПН жіноче відділення, де разом із Розою Люксембург виступала за рівні права жінок. На Міжнародній конференції соціалісток у Копенгагені 1910 року за пропозицією Цеткін ухвалили рішення про святкування Міжнародного жіночого дня, який пізніше пов'язали з річницею демонстрації працівниць нью-йоркських підприємств текстильної промисловості 8 березня 1857 року.

Останній притулок - Радянський Союз

У 1917 році за виступи проти Першої світової війни керівництво СДПН відсторонило Цеткін від роботи в редакції газети "Рівність". У тому ж році вона взяла участь у заснуванні Незалежної соціал-демократичної партії (НСДПН), а після створення в грудні 1918 року Компартії Німеччини (КПН) активно виступала за вступ робітників-членів НСДПН до її лав.

Клара Цеткін, 1923 рік

Клара Цеткін, 1923 рік

Із 1920 по 1933 роки Цеткін постійно обиралася депутаткою Рейхстагу від Комуністичної партії. Паралельно вона очолювала Міжнародний жіночий секретаріат Комінтерну. У 1920 році Клара Цеткін уперше поїхала до Радянського Союзу, де познайомилася із Володимиром Леніним і Надією Крупською. У наступні роки Цеткін часто приїздила до Москви для участі в конгресах Комінтерну. Із Леніним та Крупською її пов'язували дружні відносини.

У липні 1932 року, коли в результаті дострокових виборів до Рейхстагу націонал-соціалісти отримали більшість у парламенті Німеччини, Клара Цеткін перебувала в Москві. Як найстаріша депутатка Рейхстагу вона мала право відкрити першу сесію нового скликання і попри погане самопочуття поїхала до Берліна, де виголосила полум'яну промову про небезпеку нацизму та закликала до створення єдиного антифашистського фронту. Після того, як ліві партії в Німеччині заборонили, Цеткін вирушила у своє останнє вигнання, цього разу - в Радянський Союз.

Померла Клара Цеткін 20 червня 1933 року в Архангельському під Москвою у віці 76 років. У поховальній церемонії німецької революціонерки взяли участь 600 тисяч людей. Прах Цеткін розмістили в урні в кремлівській стіні на Червоній площі в Москві.

Дивитись відео 02:03

8 березня в Німеччині: жінки все ще борються за рівноправ'я

Аудіо й відео до теми