Житловий кодекс пролобіювали банкіри та будівельники? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 15.12.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Житловий кодекс пролобіювали банкіри та будівельники?

Проект Житлового кодексу України готується до другого читання. На відміну від Податкового, він стосується кожного громадянина. Але ані депутати, ані урядовці поки не ініціювали громадське обговорення.

default

Чи допоможе кодекс модернізувати житло?

Харківська правозахисна група вимагає прозорого та всебічного розгляду законопроекту. І правозахисники, і експерти вважають, що кодекс скоріше захищає банкірів та будівельників, ніж звичайних громадян. Автори документу пропонують ввести пеню у розмірі 0,1 відсотка за кожний прострочений день несплати житлово-комунальних послуг. «Це, звичайно, допоможе примусити головних боржників – заможних українців - платити, але може стати загрозою для інших», - сказала в інтерв’ю Deutsche Welle юрист Людмила Клочко: «У Харкові співробітники «Міськелектротранса» упродовж півроку отримують неповну заробітну платню, із затримкою. Та чи передбачена законом пеня за прострочену заробітну платню, пенсію, соцвиплати? Ні»,- каже юрист.

Загроза відселення

Нині діючий Житловий кодекс від 1983 року захищає право кожного на житло. Згідно з новим проектом, примусово можуть відселити будь-кого, якщо, наприклад, виник суспільний інтерес. Що це за інтерес? - автори Житлового кодексу не деталізують, посилаючись на Земельний кодекс.

«У цьому законі абсолютно чітко прописано, що суспільним інтересом є об’єкти нацбезпеки, де замовник Міноборони або СБУ, енергооб’єкти, об’єкти інфраструктури, великі житлові комплекси та інше. Ніде не прописана можливість людини боротися за те, щоб залишиться на своєму місці»,- констатує юрист Клочко.

У проекті кодексу немає і стовідсоткової гарантії щодо компенсації або надання іншого житла або земельної ділянки, зауважує експерт Європейської бізнес-асоціації Ігор Балака. Він бачить у кодексі ще і «неприхований інтерес» банкірів, які все ж таки хочуть домогтися безпроблемного відселення кредиторів-боржників: «Стаття 129 передбачає стягнення у разі прострочення платежу. Але порядку відселення та відбирання житла не передбачає. Якимось іншим актом буде відрегульовано цей механізм. Та людей просто виштовхнуть на вулицю»,- попереджає Ігор Балака.

Модернізація та благоустрій

Попри усі знаки запитання щодо проекту Житлового кодексу, він закладає нові можливості для модернізації житлового фонду. На думку Ігоря Балаки, документ відкриває шлях інвесторам та надає їм гарантії. Документ передбачає обов’язкове створення ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків –ред.), яке самостійно обирає управляючу кампанію: «Як правило прописуються інвестиції, які йдуть у цей будинок. Тут люди та компанія вступають у господарські стосунки, підписують договір. І компанія починає надавати більш якісні послуги», - каже Балака.

Можливостей для модернізації українського ЖКГ юрист Людмила Клочко у цьому проекті кодексу не бачить. Вона не вірить у ефективність управляючих компаній. А відновити зношені на 70% мережі може тільки держава. Але, каже юрист, саме держава, а не населення, і є головним боржником за комунальні послуги. Адже уряд вчасно не розраховується з комунальниками за пільговиків та субсидії.

Автор: Олександра Індюхова

Редактор: Євген Тейзе

DW.COM