1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Епідемія хіміорезистентного туберкульозу: Україна – в зоні ризику

Туберкульоз вважався подоланим, однак хвороба повертається. Учені виявляють збудники, котрі не реагують на жодні з досі відомих ліків. Боротьбу обтяжують соціальна ізоляція хворих і бідність.

Туберкульоз: нова епідемія

Туберкульоз: нова епідемія

Вільнюський лікар Дарія Охерет близько десяти років працює з наркозалежними. Раніше вона не цікавилася туберкульозом, допоки не простежила загрозливу тенденцію. «Багато років наркозалежні Східної Європи помирали переважно від передозування. Або чинили самогубства». Але два роки тому ситуація почала змінюватися, каже лікарка. Нині головна причина смерті цих людей – туберкульоз.

Епідемія сухот повертається в ще більш небезпечному вигляді. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), понад 400 тисяч пацієнтів нині потерпають від мульти- або хіміорезистентного туберкульозу. Це означає: подразники хвороби стійкі до більшості відомих ліків. Учені виявили такі збудники кілька років тому.

Країни СНД і Балтії - у групі ризику

Операція у спецлікарні Донецька

Операція у спецлікарні Донецька

У Європі епідемія загрожує перш за все пострадянським країнам. За оцінками ВООЗ, понад 80 тисяч осіб тут мають вірус, що не лікується звичайними засобами. Це - п’ята частина таких випадків в усьому світі. У зоні ризику живуть, зокрема, Україна, Росія, Білорусь, Болгарія, Молдова й країни Балтії.

Як правило, хворі мусять півроку приймати чотири-п’ять антибіотиків. Вірус чинить спротив тоді, коли ліки приймають нерегулярно або лікування переривається. В ускладнених випадках хворим виписують до 17 таблеток на день. Шалена суміш погано впливає на організм (наприклад, людина може втратити слух). Гарантій зцілення нема. Ціна лікування в десятки разів вища, ніж зазвичай. Коли ж терапія поверхова, хвороба може ускладнитися ще більше.

Контроль за поширенням

Перш за все потрібен ефективний контроль за поширенням сухот, вважає Андрей Даду з Європейського бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я. Йдеться як про людей із ризиком підчепити туберкульоз, так і про тих, хто лікується чи вже лікувався. Адже «кількість зареєстрованих випадків резистентного туберкульозу – все ще на дуже низькому рівні. Якщо ми не виявляємо хворих, вони живуть серед нас, не знаючи, що можуть інфікувати інших». На думку експерта, варто вкладати набагато більше коштів у діагностику хвороби.

Збудники сухот

Збудники сухот

Торік ВООЗ виділила понад 400 мільйонів доларів країнам у групі ризику. Гроші надходили, зокрема, на створення діагностичних приладів. Метою було протягом кількох годин, за аналізом ДНК, визначати, чи хвора людина. До 2015 року «антисухотний» бюджет має бути збільшено до близько двох мільярдів доларів. Глобальний фонд протидії СНІДу, туберкульозу та малярії наприкінці 2011 року пожертвував на такі ж цілі схожу суму. Однак насправді реєструється менше третини ускладнених випадків. І тільки дві третини знайдених отримають належне лікування. Крім вчасної діагностики, бракує місць у лікарнях та дослідницьких лабораторій, аби тестувати, які препарати приборкають хворобу.

Здоровим байдуже

Лабораторій у Східній Європі не вистачає

Лабораторій у Східній Європі не вистачає

Дарія Охерет зауважує, що туберкульоз поширюється і з соціальних причин. Люди не готові сприймати ВІЛ-позитивних, в’язнів та наркозалежних як частину суспільства. «Майже кожен, хто протягом останніх років помер у Росії від сухот, був ВІЛ-позитивним і наркозалежним», - каже Охерет. Неважко пояснити, чому ці люди не обстежувалися й не лікувалися: приймати наркотики – незаконно, залежні бояться потрапити до в’язниці й уникають контактів із лікарями. А якщо й лягають у клініку, це означає: півроку на стаціонарі без наркотиків і замісної терапії. Наслідки неефективні. «Звісно, багато хто звідти тікає! Або їх виганяють, спіймавши з наркотиками. Люди переривають лікування, підвищується ризик захворіти на ускладнений туберкульоз і заразити інших», - підсумовує Охерет.

Експерт пропонує вихід: було б доцільно поєднати допомогу наркозалежним із лікуванням туберкульозу. Хто регулярно навідується до амбулаторій за метадоном, міг би заодно й отримувати препарати від сухот. Однак досі пропозиції різних організацій в Україні, Росії та Білорусі зазнавали краху. Частково - через національні системи охорони здоров’я, де нерідко й досі радянські підходи.

Також у країнах Центральної Азії й Кавказу, в Азербайджані та Казахстані часто бракує політичної волі, щоб долати небезпечну епідемію, критикує ВООЗ. Наприкінці 2012 року Глобальний фонд протидії СНІДу, туберкульозу й малярії збирається переглянути критерії надання коштів проблемним країнам. Фонд братиме до уваги поширення хвороби та середній рівень доходів громадян.

DW.COM