1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Епоха Меровінгів: виставка в Москві

У Москві цього тижня розпочала роботу сенсаційна виставка „Епоха Меровінгів – Європа без кордонів”, більшість експонатів якої є так званим „трофейним мистецтвом”.

Один з експонатів московської виставки

Один з експонатів московської виставки

Московська виставка, присвячена епосі давніх Меровінгів стала можливою лише завдяки тому, що багато російських музеїв відкрили таємні фонди, де зберігаються твори мистецтва, вивезені 1945 року з переможеної Німеччини. А ще до створення експозиції долучилися берлінські музеї.

У результаті з понеділка в залах московського музею образотворчого мистецтва імені Пушкіна можна побачити, приміром невеликий стародавній золотий перстень з філігранним рослинним орнаментом та інкрустацією з бурштину та бірюзи. Саме так могло виглядати оспіване в легенді кільце Нібелунгів. Перстень, який демонструється на виставці в Москві, був зроблений в четвертому столітті нашої ери. Він – один з небагатьох яскравих об’єктів московської виставки. А щодо решти, то глядач, який очікує побачити сяйво давнього золота, буде радше розчарований. Адже серед решти експонатів переважають уламки глиняного посуду чи виробів з каміння. Втім, саме ці знахідки є безцінними для дослідників, розповідає голова німецької організації „Прусська культурна спадщина” й один з кураторів виставки, професор Клаус-Дітер Леманн:

„Меровінги – дуже незвичайна епоха, з будь-якої точки зору: політичної, культурної, історичної. Саме в період з четвертого по восьме століття закладався фундамент сучасної Європи, єдиного культурно-політичного простору від Балтики до Уралу, від Карпат до Атлантичного узбережжя”.

В Німеччині з династією Меровінгів пов’язують епоху великого переселення народів. Адже саме вождям цього союзу франкських племен вдалося консолідувати германців і закласти підвалини для німецької державності. Легендарний король Клодвіг увійшов в історію ще й тому, що першим похрестив своїх співвітчизників. Його значення для німців можна порівняти зі значенням князя Володимира Святого для української чи російської історії.

Утім, у підручниках, за якими німецькі школярі вивчають історію, розділ про Меровінгів проілюстрований лише деякими фрагментами живопису 19 сторіччя. Адже майже всі з тих небагатьох об’єктів, що дійшли до нас з давніх часів, зберігаються не в Німеччині, а в Росії – в музейних архівах Москви й Санкт-Петербурга. Саме так розподілили майно німецьких музеїв радянські переможці у 1945 році.

Успіхи музейного діалогу

Московська виставка – це перший великий успіх німецько-російського музейного діалогу, який зробив ставку не на політичне вирішення суперечки про так зване „трофейне мистецтво”, а на відносини між людьми та практичні дії. З 1200 експонатів виставки 700 походять саме з „трофейних колекцій” і демонструються громадськості вперше за останні майже сімдесят років. 250 експонатів надали для виставки берлінські музеї, а решта – це результати діяльності російських і німецьких археологів за останнє десятиліття.

За створенням виставки стоїть багаторічна праця вчених як в Росії, так і в Німеччині, які є єдинодумцями й колегами. На думку професора Леманна, виставка символізує кінець епохи варварства й у такий спосіб є навіть своєрідним продовженням справи Меровінгів:

„Мистецтво не повинно бути більше інструментом пропаганди. Ми стоїмо нині перед початком нового етапу співробітництва, в результаті якого, я переконаний, розрізнені колекції зрештою знову вдасться об’єднати. Перед нами постає ціла низка спільних завдань. До речі, досі так ніхто й не знає, де заховане легендарне золото Рейну”.

Далі професор Леманн підсумовує, що московська виставка не покликана маніфестувати, що є серед „трофей ного мистецтва”. Вона є передусім поштовхом до нової наукової й пошукової роботи.

  • Дата 17.03.2007
  • Автор Анастасія Буцко, Леся Юрченко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AP84
  • Дата 17.03.2007
  • Автор Анастасія Буцко, Леся Юрченко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AP84