Енергоносії як зброя у новій холодній війні | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 13.03.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Енергоносії як зброя у новій холодній війні

Криза в Криму розпалила дебати щодо енергетики у США. Не лише республіканці хочуть використати забезпечення енергоносіями як зброю проти Путіна. До такого розвитку подій влада готувалася вже давно.

Американський бум у сфері природного газу завдяки новим технологіям фрекінгу розпалив не лише вогонь у печах, а й посилив амбіції. У 2020 році США хочуть посперечатися за світове енергетичне лідерство з Близьким Сходом.

Перспективу, що американці у майбутньому вироблятимуть більше нафти та газу, ніж вони споживають, дехто у Конгресі бачить як шанс задати жару і російському президентові Володимиру Путіну. Паливо як зброя у новій холодній війні - криза в Україні пробудила такі думки насамперед у таборі американських республіканців. У першу чергу йдеться про те, щоб підтримати енергетичні потреби Європи і України, сказав депутат Конгресу, представник консерваторів Роберт Піттеґер в інтерв'ю DW.

Газова залежність

Він та інші депутати Конгресу постачанням зрідженого газу зі США та від союзників на Близькому Сході на кшталт Кувейту хочуть допомогти Східній Європі позбутися залежності від російського природного газу.

"Потрібно ще вирішити деякі інфраструктурні та логістичні проблеми", - каже голова робочої групи американського Конгресу з питань тероризму та нестандартного ведення війни. Утім, він вважає, що в найближчому майбутньому це все буде можливо.

Поки що США не експортують природний газ. Але такі фірми, як ExxonMobil давно тиснуть на американський уряд, щоб нарешті одержати необхідні дозволи на будівництво експортних терміналів. Дедалі більше республіканців їх у цьому підтримують. За словами речника більшості у палаті представників Конгресу США Джона Бейнера, президентові Обамі для цього необхідно лише зняти слухавку та віддати відповідне розпорядження. "Упродовж минулих трьох років ми дали дозволи тільки для трьох експортних терміналів на зріджений газ", - каже Бейнер. У міністерстві енергетики накопичилося 24 подання.

Кримська криза як шанс

Криза в Криму має, на думку республіканців, стати достатнім аргументом, щоб якомога швидше дати "зелене світло" планам будівництва. Лише після того можна буде транспортувати морем зріджений газ із США. "Пропозицію американців, особливо американських республіканців, почати постачати газ до Європи і особливо до Німеччини, у першу чергу варто розуміти у політично-стратегічному сенсі", - каже керівниця вашингтонського бюро Фонду Бертельсманна Аннетете Гойзер. За її словами, це чіткий сигнал Кремлю та Путіну, що трансатлантичний альянс тут тримається разом.

Аннетте Гойзер

Аннетте Гойзер

Утім навіть, якщо американський уряд негайно надасть дозволи, реалізація таких планів все одно залишатиметься для Європи дуже далекою перспективою. "Де факто лише один порт у США нині здатний брати участь у транспортуванні рідини", - каже Гойзер. Крім того, відзначає вона, варто знати, що американці у довготривалій перспективі зобов'язані експортувати цей рідкий газ насамперед до Азії. У першу чергу - до Південної Кореї, Японії та Індії. Крім того, за її словами, важливо розуміти, що європейці наразі фактично не мають куди приймати цей газ.

Енергетика як засіб тиску

Більшість затверджених газових терміналів у США вже перебувають на початковій стадії спорудження. Перший з таких об'єктів у штаті Луїзіана може запрацювати вже наступного року. Інші не запрацюють до 2017 року. По той бік Атлантики теж все виглядає доволі блякло: порти для імпорту рідкого газу досі є тільки у Франції, Іспанії, Бельгії та в Нідерландах.

Утім, дискусії щодо енергетики та політики за останні кілька років у Вашингтоні посилилися. При цьому йдеться про нові торговельні шляхи у геополітично зміненому світі, каже Гойзер. "Європейці досі лише розробили перші плани. Але я виходжу з того, що через кримську кризу питання енергетичної незалежності трансатлантичного альянсу загалом стане одним з першочергових на порядку денному".

Російському газу є альтернатива

Російському газу є альтернатива

Колишній американський посол в Україні Карлос Паскуаль з 2011 року керує відділом енергетичних резервів у Держдепартаменті США. Завдання його підрозділу - допомагати країнам, які переживають зміни на шляху до демократії, на кшталт України, допомогти вирватися з зашморга головного енергопостачальника. "Через ринкові зміни у всьому світі ми бачимо дедалі більшу необхідність глобального газового ринку", - зазначає Паскуаль. За його словами, питання газозабезпечення вже не обмежуються географічними кордонами, вони перетворилися на глобальні питання. Паскуаль каже, що дії його відділу за останні три роки допомогли Україні зменшити її залежність від російського газу на третину - до 60 відсотків.

На думку Гойзер, Німеччина в перспективі теж постане перед вибором. "Незалежно від актуального питання, як вирішити кримську кризу, зрозуміло, що тема енергополітичної залежності є однією з перших на європейському порядку денному", - каже вона. І в майбутньому, як наголошує експертка, всі європейці муситимуть запитати себе, від кого вони хочуть одержувати постачання газу та нафти - від росіян чи від американців.