1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Енергонезалежність України. Експерти роблять невтішні прогнози

Тема енергоносіїв та енергозалежності жваво обговорюється нині в усіх державах світу. Україна не є винятком. На тлі повідомлень про будівництво нового трубопроводу з Росії до Німеччини, знову з’явилася інформація, що Київ підпише угоду з Туркменістаном, яка дозволить Україні позбавитися російського диктату щодо цін на газ. Утім, як українські, так і німецькі експерти роблять досить невтішні прогнози.

default

Під час візиту Сапармурата Ніязова в Україну, запланованого на жовтень, може бути підписана довгострокова угода про постачання туркменського газу в Україну. За словами керівника «Нафтогазу України» Олексія Івченка, сам проект угоди вже складений, затверджений і відправлений для ознайомлення туркменській стороні. Розповідає кореспондент „Німецької хвилі” в Києві – Наталя Дудко:

„Угода орієнтовна на обсяг постачань щонайменше 60 мільярдів кубометрів газу на рік. У разі підписання документу Україна не матиме проблем з цим енергоносієм протягом кількох десятків років і не залежатиме від Росії. Водночас українські експерти вважають, що шансів на підписання такого документа майже немає. Як повідомив в інтерв’ю «Німецькій хвилі» директор енергетичних програм центру Разумкова Володимир Саприкін:

«Досить багато чинників, які показують, що це майже неможливо. По-перше, Росія підписала 25-річний контракт щодо постачання всього надлишкового туркменського газу. Якщо Туркменістан продаватиме Росії цей газ, то для України, фактично, нічого не залишається. І говорити про обсяги 50 чи 60 мільярдів кубічних метрів газу на рік - неможливо. По-друге, ми бачимо що протягом десь двох останніх років газові зв’язки між двома країнами практично не розвивалися».

Є ще один фактор, який не додає оптимізму фахівцям. Запланований на вересень візит президента Туркменістану до України було перенесено на жовтень. У цьому контексті народний депутат, голова підкомітету з питань газової промисловості комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олекса Гудима прогнозує, що серйозних домовленостей між Україною і Туркменістаном на даний момент немає. На думку експерта, угода, про яку говорить голова «Нафтогазу України», є малоймовірною.

Водночас Олекса Гудима не виключає, що існують певні стратегічні домовленості між Ніязовим і Ющенком, наприклад, про можливість у майбутньому додатково видобувати туркменський газ. Але його обсяги все одно не можуть бути достатньо великими, вважає експерт:

«Ті обсяги треба буде ще завойовувати, тобто потрібні великі зусилля, щоб досягти тієї угоди, яку ми проґавили ще за часів Кучми, віддавши ініціативу в руки Росії, - то була серйозна поразка України. Сьогоднішня влада мусить терпеливо зі складнощами завойовувати туркменський ринок знову.»

Без оптимізму дивляться на проблему енергозалежності України від Росії й німецькі експерти. На думку політолога Олександра Рара, навіть, якщо Київ та Ашгабат підпишуть угоду про збільшення постачання газу, залежності від Москви все одно позбутися не вдасться. Хоча б тому, що 100 відсотків свого газу Туркменістан транспортує територією Росії:

„Україна не межує з Кавказом. Україна не межує, як Туреччина, з Іраком та Іраном. Звідти можна, наприклад, через таку країну, як Туреччина, транспортувати енергоносії до Європи. В Україні ці трубопроводи потрібно спочатку збудувати. Але навіть вони можуть бути збудовані знову ж таки через територію Росії чи по дну Чорного моря. Як ви знаєте, трубопроводи у такому разі будуть дуже дорого коштувати, бо потрібно застосовувати дуже дорогі технології.”

На думку Олександра Рара, Україна була би бажаним партнером для європейських держав, але поки що цей конкурс виграє Росія:

„Я гадаю, тепер триває змагання, щоб забезпечити якнайнадійніший та дешевий трубопровід. І Європа має його тепер з Росією. Без допомоги України.”

Олександр Рар вважає, що російську монополію можна було б подолати, якби не певні геостратегічні фактори:

„Є держави, які здатні зруйнувати російську монополію. Тобто Туркменістан та Іран. Але я не думаю, що американська сторона, як ми всі знаємо, яка нині в конфлікті з Іраном через атомну програму, була би готова відмінити ізоляцію Ірану, яка демонстративно проводиться Америкою в каспійському регіоні. Тому для України я бачу дуже великі проблеми щодо того, аби залучати неросійський газ у великих обсягах і позбутися залежності від Росії.”

Утім, німецький експерт не виключає, що років через десять Україні вдасться обрати влучний політичний момент і повернути ситуацію на свою користь.

Тетяна Карпенко