1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Енергоконцерн RWE : що робити з дятлами?

Той, хто розвісив у садку будиночки для синиць, не дуже радітиме, почувши знайоме „тук-тук-тук”. Це може означати, що дятлові домівка теж сподобалася, й він розширює замалий для нього круглий вхід чи хоче поласувати щойно виведеними пташенятами. Запобігти вторгненню просто - треба оббити отвір бляхою, й справжні любителі синиць саме так і роблять. З набагато складнішою проблемою зіткнулося керівництво нім

default

ецького енергозабезпечувального концерну RWE.

„Наші лінії електропередач нерідко проходять лісовими масивами,”, - розповідає речник фірми Кристоф Бромбаг:

„Частково щогли буквально зрешечені дірками. Дятли шукають комах, видовбують собі гнізда. Особливо птахів чомусь приваблюють нові дерев’яні стовпи. Ліс, де їх щойно встановили, нагадує велику майстерню, в якій ні на хвилину не припиняється робота. На ділянці від Зиґерланда до Хайгера, наприклад, нам доводилося міняти щогли кожні три роки.”

Зрештою, було вирішено прокласти кабелі під землею. Але не скрізь ґрунт дозволяє робити це за прийнятну ціну. Тоді в концерні скористалися методом шведських колег, а саме: розвісити на щоглах чорних бляшаних дятлів. У сподіванні - справжні гадатимуть, що ця територія вже зайнята, й сідатимуть на вільні дерева поруч. RWE замовив понад дві сотні чорних опудал. Наслідок:

„З великим застереженням можна сказати, що ми домоглися певних успіхів”, -

каже Кристоф Бромбаг. У перекладі з офіційної мови це означає: акція дала небагато. На одній з фотографій видно, як невеличкий зелений дятел довбає щоглу на віддалі одного сантиметра від бляшаного сусіди. „Можливо тому, що чорні опудала відлякують лише чорних дятлів,” - припускають фахівці енергоконцерну. Експерт Німецької спілки захисту природи, знавець птахів, Маркус Ніпков:

„Звичайно, різниця між видами є. Але спрацьовує також ефект звикання. Дятли – дуже розумні птахи. Вони швидко помічають, що бляшанки не становлять жодної загрози, й спокійно роблять свою руйнівну справу далі.”

Поки що RWE від цієї ідеї відмовлятися не збирається. Нова щогла коштує 1.500 євро. Бляшаний дятел – 100. І якщо останній відганятиме принаймні кожного другого живого конкурента, то інвестиція вже себе окуповуватиме. У гіршому становищі опиняються власники будинків. „До Спілки захисту природи, - каже Маркус Ніпков, - надходить чимало листів з проханням: порадьте, що нам робити з дятлами, які вподобали наші стіни”:

„Це пов’язано з тим, що сьогодні дедалі більше споруд добре ізолюють, а матеріали, які утримують тепло, мають у своїй структурі багато порожнин. Звук пористої стіни нагадує дятлам старе дерево, в якому повинно бути багато поживних личинок. Іноді птахи починають так завзято довбати, що дірки на фасаді з’являються за лічені хвилини. Один із можливих методів боротьби – відлякувати дятлів блискучими смужками з фольги чи строкатими поліетиленовими. Якщо, звичайно, господар згоден з тим, що його будинок набуде, м’яко кажучи, дуже веселого вигляду.”

Дієвіших рекомендацій експерти не мають. Хоч би як дошкуляли дятли, знищувати, ловити й навіть шкодити цим птахам заборонено законом. Маркус Ніпков:

„Частіше відганяти. Як правило, це допомагає. Зрештою, люди повинні пристосовуватися до природи, а не навпаки. Уявіть, що дятли – це таке саме природне явище, як град чи буревій.”

За матеріалами німецької преси