Екс-міністри та екс-депутати у Німеччині не бідують | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 29.09.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Екс-міністри та екс-депутати у Німеччині не бідують

У новому складі Бундестагу не буде ліберальної фракції, а в уряді - міністрів-лібералів. Однак вони не бідуватимуть. Інша річ - співробітники фракції.

Скільки коштує виліт з парламенту та уряду?

Скільки коштує "виліт" з парламенту та уряду?

Вільна демократична партія (ВДП) зазнала нищівної поразки на виборах до Бундестагу 22 вересня. Вона не набрала навіть п'ять відсотків голосів виборців. Це означає, що вперше в новітній історії Німеччини у Бундестазі не буде ліберальної фракції. При тому, що у складі різних коаліцій міністри від Вільної демократичної партії перебували у Німеччині при владі понад півстоліття - триваліше, ніж представники усіх інших політичних партій.

Відлучені від Олімпу влади

Депутати фракції ВДП та міністри-ліберали опинились у новій та незвичній для них ситуації. Одна річ - перестановки всередині парламентсько-урядової ієрархії, і зовсім інша - повне вигнання з Олімпу влади.

В німецькому уряді більше не засідатимуть ліберали

В німецькому уряді більше не засідатимуть ліберали

Для деяких відомих представників ВДП провал на виборах рівнозначний кінцю їхньої політичної кар'єри. Щоправда, бідувати їм не доведеться. Особливо тим чотирьом міністрам, які входили до складу уряду Анґели Меркель і поки що залишатимуться на своїх посадах аж до формування нового кабінету. За кожен місяць перебування у виконавчій владі вони отримуватимуть максимально протягом двох років перехідну допомогу - у перші три місяці у розмірі попереднього окладу, який у федерального міністра становить близько 13800 євро, а потім - половину цієї суми. Щоправда, якщо екс-міністр швидко знайде нову роботу, допомогу йому скоротять або взагалі скасують, якщо нова зарплата буде вищою.

Стаж: 217 років праці

Ще більш щедрими є правила пенсійного забезпечення колишніх федеральних міністрів. Достатньо пропрацювати на такій посаді лише чотири роки, щоб заробити собі щомісячну пенсію у 3830 євро, яку, щоправда, починають виплачувати тільки із досягненням пенсійного віку. Однак і це ще не все. Усі міністри-ліберали уряду Меркель, за винятком віце-канцлера Філіпа Реслера, були ще й депутатами Бундестагу, яким також належить солідна пенсія. За кожен рік, проведений у парламенті - 2,5 відсотки депутатського забезпечення, яке на даний час становить 8252 євро.

Ґідо Вестервелле (ліворуч) та Даніель Бар

Ґідо Вестервелле (ліворуч) та Даніель Бар

Міністр юстиції ФРН Сабіне Лойтгойссер-Шнарренберґер провела у парламенті країни 23 роки, міністр закордонних справ Ґідо Вестервелле - 17, міністр з питань економічного співробітництва і розвитку Дирк Нібель - 15. Такий парламентський стаж забезпечує їм "надбавку" до міністерської пенсії у розмірі від 3100 до 4700 євро на місяць. Навіть міністр охорони здоров'я Даніель Бар, який вперше отримав депутатський мандат тільки у 2002 році, уже заробив собі пенсію у 6100 євро. Щоб мати таке забезпечення у літньому віці, підрахували експерти, середньостатистичному німцеві треба пропрацювати 217 років, регулярно відраховуючи при цьому у пенсійний фонд.

Щоправда, Бар ще надто молодий (йому 36 років), щоб йти на заслужений відпочинок. Однак, як вважають спостерігачі, йому буде легко вигідно працевлаштуватись - або у тому банку, з якого він пішов у політику в неоплачувану відпустку, або в менеджменті однієї з приватних лікарняних кас, яким він благоволив на посту міністра. Зубожіння не загрожує й іншим лібералам, які входили до складу фракції ВДП у Бундестагу 17-го скликання, котра нараховувала 93 депутати. Більшість з них мають досить солідний стаж у статусі народних обранців.

Немає фракції - немає співробітників

Важко доведеться найманим співробітникам фракції - референтам, асистентам та секретарям ліберальних депутатів. З ними, на відміну від обслуговуючого персоналу самого Бундестагу, що має безстрокові трудові контракти (а деякі - навіть статус чиновника), договори укладаються тільки на термін одного легіслатурного періоду, тобто на чотири роки. Однак в новому складі Бундестагу уже не буде роботодавця в особі фракції ВДП. Ситуацію можна цілком порівняти із банкрутством підприємства: ліквідується фірма - втрачають роботу і її співробітники.

Зарплату від фракції ВДП отримували близько 600 осіб: у Берліні приблизно 400, а інші - в офісах ліберальних депутатів у їхніх виборчих округах. Кожен депутат міг наймати співробітників на загальну суму 15798 євро, ці гроші їм перераховувала парламентська бухгалтерія. Тепер кільком сотням досвідчених працівників загрожує безробіття.

Федеральне агентство праці вже організувало у Бундестазі свій виїзний філіал. Співробітники лібералів реєструються як такі, що шукають роботу. Шанси у них непогані. Адже загальна чисельність Бундестагу 18-го скликання стала на вісім осіб більше - 630 депутатів, зокрема, завдяки укрупненню фракції ХДС/ХСС, що збільшилась на 72 місця - до 311. Та й соціал-демократична побільшала на 46 осіб.

Не кожен новий парламентар приводить із собою нову команду асистентів та секретарів. Той, хто має досвід роботи, нехай і в іншій фракції, має серйозні переваги, каже представник Федерального агентства праці Рене Дреке: "Вони добре розуміюься на структурах Бундестагу, мають корисні зв'язки і взагалі-то партійно-політично нейтральні".