″Експрес″: скандальність – ціна незалежності? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.08.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

"Експрес": скандальність – ціна незалежності?

Одна з найбільших україномовних газет "Експрес" знову у центрі уваги через конфлікт з владою. У виданні вже стало традицією захищати власні інтереси згідно з гаслом "кращий захист - напад".

"Міністр Клименко капітулював", - стаття із таким гучним заголовком з´явилася у четвер, 15 серпня в онлайн-версії газети "Експрес". Журналісти видання святкують розв’язання суперечки з податковими органами як власну перемогу, якої вдалося досягти акціями протесту. Напередодні керівництво "Експресу" заявило про фактичне блокування роботи шести підприємств, які забезпечують вихід однієї з найбільш тиражних україномовних газет. Жодне з підприємств впродовж кількох днів не могло зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі. Адміністрування реєстру здійснює міністерство доходів і зборів України.

Головний редактор Ігор Починок назвав дії податкового відомства цілеспрямованою спробою тиску на газету. Він вважає, що "наступ" на газету пов’язаний з категоричною відмовою видання друкувати замовні матеріали, які вихваляли діяльність першого віце-прем’єра Сергія Арбузова та віце-прем’єра Олександра Вілкула. "А бо ж різка критика Партії регіонів у статтях, які ми публікували в останніх номерах, - каже Ігор Починок. Так чи інакше, але це якась нервова реакція високопоставленого чиновника", - пояснив Починок версію журналістського колективу.

Міністру Клименку журналісти закидають тиск на газету

Міністру Клименку журналісти закидають тиск на газету

Міністерство заперечує тиск

На знак протесту журналісти 14 серпня провели акцію біля регіонального управління міністерства у Львові. Колектив вимагав притягти до відповідальності причетних до тиску на газету і оприлюднити їхні прізвища.

У Міністерстві доходів і зборів відкидають звинувачення у тиску на "Експрес". Крім того, у середу, 14 серпня у міністерстві офіційно повідомили, що жодних скарг від представників газети не находило. "На поточний момент підприємства ”Газета Експрес”, ”Експрес Груп”, ”Фонд ”Свобода слова”, ”Експрес Медіа Друк”, ”Експрес Медіа Поліграф” мають можливість безперешкодно зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі", - йдеться у повідомленні міністерства. Водночас, представники "Експресу" надали львівським журналістам докази того, що підприємства таки зверталися зі скаргами до міністерства.

Акції протесту чи "перформанси"?

"Мені важко судити чи цей випадок є цілеспрямованим тиском на "Експрес", - прокоментувала інцидент в інтерв’ю DW представниця міжнародної правозахисної організації "Репортери без кордонів" Оксана Романюк. Але "Експрес" точно є прикладом наслідування для решти ЗМІ як саме треба реагувати і поводитися, коли виникають подібні ситуації, зазначила Романюк. Бо саме публічні акції, пояснює експерт, дають можливість вплинути на громадську думку, а та вже впливає на владу і політиків.

Акції, які організовує "Експрес" у протистоянні з владою, виступаючи на захист своїх інтересів, завжди вирізнялися винахідливістю, привертали увагу громадськості і були на слуху. Чого лише варта "Хвиля свободи", яку підняли у 2000 році журналісти цього видання. Тоді співробітники видання подалися до Києва зі Львова на возах, протестуючи проти нзаконних, за словами журналістів, дій влади. У березні 2010 року була порушена кримінальна справа проти колишнього головного бухгалтера ТзОВ "Видавнича група "Експрес" за підозрою у несплаті майже 2,6 мільйона гривень податку на прибуток. Того ж року працівники газети перекривали трасу Київ-Чоп на знак протесту проти затримання правоохоронцями їхніх працівників, а також приковували себе до потяга "Будапешт-Москва", аби заявити про погіршення свободи преси в Україні. І нарешті - нещодавній інцидент з виявленням пристрою для прослуховування у приватному помешканні працівника газети.

Скрутне становище ЗМІ

Протести журналістів "Експресу" відбуваються на тлі подальшого посилення тиску на ЗМІ. Як зазначила у розмові з DW представниця "Репортерів без кордонів", найбільший тиск на редакційну політику можуть здійснювати не стільки міністерства чи певні відомства, а самі власники медіа та "всесильна" місцева влада. Саме влада на місцях має всі важелі впливу, аби технічно унеможливити роботу ЗМІ, зауважує Романюк. Вона наводить, зокрема, приклад телекомпанії "ТВА" у Чернівцях, який було вимкнено з кабельної мережі.

Крім того, Оксана Романюк констатує, що дедалі частішими стають напади на журналістів. Лише у липні організацією зафіксовано десять випадків із застосуванням фізичної сили щодо працівників ЗМІ.

Легше "придушити", якщо це не ЗМІ

Конфлікт між "Експресом" та міністерством доходів і зборів радше треба розглядати не у площині відносин ЗМІ і влади, а як конфлікт пересічного підприємця з податковою, зауважив в інтерв’ю DW юрист Інституту Медіа Права Ігор Розкладай. Неможливість зареєструвати податкові накладні, на яку нарікали в газеті "Експрес" - це типова для українського підприємця проблема, - зазначає правник. За його словами, розхвалена податківцями система реєстрації часто дає технічні збої, а здача звіту перетворюється у нервовий процес.

Випадок з "Експресом" наочно продемонстрував, як легко податкова може "притиснути" будь-який бізнес в Україні, який не належить прихильному до влади олігарху, каже Ігор Розкладай. За його словами, різниця лише у тому, що газета має значно більше можливостей заявити про тиск, отримати підтримку громадськості та колег по-цеху, а бізнес стає "беззубим" у цьому протистоянні.

Також за темою