1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Експерт: У Німеччині стали реальністю найгірші побоювання

Після масштабних терактів в інших європейських країнах напад в Берліні продемонстрував, що Німеччина також не є захищеною від масштабних атак. На питання DW відповів експерт із запобігання тероризму Рольф Топгофен.

Вантажівка в'їхала у різдвяний ярмарок у Берліні

Вантажівка в'їхала у різдвяний ярмарок у Берліні

12 людей і близько 50 зазнали поранень, коли ввечері 19 грудня вантажівка в'їхала у різдвяний ярмарок поряд з Меморіальною церквою кайзера Вільгельма у Берліні. Влада говорить про цілеспрямовану атаку. "Ісламська держава" взяла на себе відповідальність за теракт, хоча підтвердження того, що вона за ним стоїть, немає. Також невідомим залишається, хто був за кермом фатальної вантажівки. DW поспілкувалася із директором Інституту із запобігання кризам у Ессені Рольфом Топгофеном.

Deutsche Welle: Пане Топгофен, напад, подібний до того, який стався у Берліні, був лише питанням часу, чи не так?

Рольф Топгофен: Німецькі безпекові служби вже давно розглядали можливість масштабної атаки, з великою кількістю загиблих та поранених. Проте лише після терактів у Брюсселі та Парижі вони почали виходити з того, що Німеччина є не просто абстрактною ціллю для тероризму, як це стверджувалося роками, а що тут цілком конкретно може бути скоєний напад. Таким чином найгірші побоювання органів безпеки стали реальністю.

Директор Інституту із запобігання кризам у Ессені Рольф Топгофен

Директор ессенського Інституту із запобігання кризам Рольф Топгофен

Чи можна було відвернути цей напад?

Ні. Якщо є зловмисник, який став фанатиком та використовує вантажівку як зброю, то відвернути напад шансів нема, за винятком ситуації, коли ви його знаєте, вам відомо, що, коли і де він має намір зробити, та затримуєте його перед вчиненням злочину. Проте неможливо перевірити всі транспортні засоби, неможливо огородити кожен різдвяний ярмарок так, щоб туди не потрапив жоден, хто може становити небезпеку, адже тоді довелося б закрити усі різдвяні ярмарки. Отже, напад таких масштабів з використанням вантажівки на 100 відсотків неможливо попередити.

Спершу була інформація, що у цьому нападі підозрюють чоловіка, який прибув до Німеччини з Пакистану як біженець. Згодом його відпустили за недостатністю доказів. Утім, у Німеччині вже мали місце напади, скоєні біженцями, зокрема, у Вюрцбургу та Ансбаху.

Проблема полягає в тому, що через початковий колосальний приплив неможливо було зареєструвати кожного з сотень тисяч біженців, які прибули до Німеччини. Крім того, слід дуже чітко розрізняти між тими, хто перебував у жахливому становищі у зоні бойових дій, і тими, кого воєнізовані та терористичні групи на кшталт "Ісламської держави" (ІД, - Ред.) спрямували до Європи тим шляхом, яким ішли біженці.

У випадку з берлінським нападником ми не знаємо мотиву: чи це була ненависть до суспільства, чи розчарування, а чи наказ організації на кшталт ІД. У способі вчинення нападу ми бачимо, що атака у Ніцці з використанням вантажівки, очевидно, слугувала "взірцем". Ще у вересні 2014 року головний пропагандист ІД, якого тим часом знищили, закликав: "Убивайте невірних за допомогою всіх засобів, які ви маєте, ножами, вантажівками, скидайте їх з висоти!" Тож у терористичному середовищі є достатньо вказівок для зловмисників.

Чи це означає, що органи влади, стикаючися з тисячами, якщо не сотнями тисяч мігрантів, не знають, з ким вони мають справу та хто має радикальне підґрунтя?

Певно, що багато чого відповідним органам відомо. Але з такою кількістю прибулих просто неможливо достатньою мірою перевірити кожного. При цьому дуже часто процес радикалізації починається лише у Європі. Багато людей прибули до Європи та Німеччини з наміром знайти тут не лише безпеку, але і заробіток, задоволеність життям і гарантоване існування. Якщо ці очікування суспільство не задовольняє, то подекуди виникає небезпека радикалізації.

Після таких подій дискусії щодо безпекової політики коливаються між перегинами та бездіяльністю. Що насправді може зробити влада і як варто чинити громадянам?

Зрозуміло, що терористи досягли своєї мети - посіяти страх і паніку серед багатьох людей, хоча і не серед усіх. За всієї належної обережності під час масових зібрань для кожного є важливою певна самостійна холоднокровність, щоб своїми реакціями не зіграти на руку організаторам теракту.

Що є абсолютно недоречним, так це рефлекторно та поспіхом вимагати нових законів та обмежень. Стовідсоткову безпеку держава гарантувати не в змозі. Міністр внутрішніх справ Томас де Мезьєр ще після нападів в Ансбаху та Вюрцбургу сказав, що відкрите та вільне суспільство мусить звикати обходитися з такими екстремальними ситуаціями. Ми маємо звикати до таких екстремальних драм, якщо ми хочемо зберегти наш суспільний лад, нашу відкритість.

Дивитись відео 01:21

Анґела Меркель: Ми не хочемо жити в страху (20.12.2016)

Аудіо й відео до теми