1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Експерт про рішення Суду в Гаазі: Державний терор не підпадає під конвенцію ООН

Міжнародний суд ООН частково задовольнив вимоги України до Росії. Що дасть Києву успіх у питанні Криму і чому суд відхилив вимоги щодо Донбасу - в інтерв'ю DW розповів німецький експерт Матіас Гартвіґ.

Міжнародний суд у Гаазі частково задовольнив вимоги України до Росії

Міжнародний суд у Гаазі частково задовольнив вимоги України до Росії

Міжнародний суд ООН у середу, 19 квітня, виніс проміжне рішення за позовом України проти Росії. Українська сторона вимагала терміново вжити заходів, аби припинити порушення Москвою Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Суд ухвалив тимчасове рішення, яким зобов'язав Росію відмовитися від дій, які можуть мати ознаки дискримінації кримських татар і українців у Криму. Зокрема, суд вимагає скасувати заборону Меджлісу та надати можливість здобувати освіту українською мовою. Натомість вимоги України щодо припинення Росією фінансування тероризму на Донбасі суд на даному етапі відхилив. Прокоментувати таке рішення DW попросила експерта з міжнародного права Маттіаса Гартвіґа (Matthias Hartwig). 

Deutsche Welle: Пане Гартвіґ, суд у Гаазі задовольнив вимоги України вжити невідкладних заходів щодо захисту кримських татар і етнічних українців у Криму від дискримінації. Що це означає на практиці?

Маттіас Гартвіґ: Я хочу зауважити, що суд поки не ухвалював рішення про те, чи порушується у Криму Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Оцінка щодо цього буде надана пізніше, коли буде виноситися остаточне рішення у справі. Суд на даному етапі встановив, що права відповідних груп ставляться під питання, є ознаки того, що права можуть порушуватися. Тому і було ухвалене це рішення про тимчасові заходи, аби запобігти можливим подальшим порушенням прав і забезпечити право кримських татар на власні представницькі органи, у тому числі Меджліс, а також право на навчання українською мовою.

Кримські татари, ймовірно, зрадіють рішенню суду в Гаазі. Але чи можна бути впевненим, що Росія виконає рішення щодо Меджлісу?

Рішення про тимчасові заходи, ухвалене Міжнародним судом у Гаазі є обов'язковим до виконання. Росія, як учасниця відповідних конвенцій, зобов'язана виконувати це рішення. Російська Федерація має скасувати рішення про заборону Меджлісу і дати кримським татарам можливість мати власні представницькі органи.

І що Ви думаєте, Росія тепер дозволить Меджліс?

Контролювати виконання рішень Міжнародного суду має Рада безпеки ООН.

Однак Росія має право вето у Радбезі. Хіба вона змушуватиме сама себе до чогось?

Німецький експерт Маттіас Гартвіґ прокоментував рішення Міжнародного суду ООН про тимчасові заходи щодо Криму і Донбасу

Експерт Інституту Макса Планка з іноземного публічного права і міжнародного права Маттіас Гартвіґ

Якщо Росія заблокує відповідні рішення Ради безпеки, не буде, відповідно, і виконання. Гадаю, так і буде. Але я сподіваюся, що Росія має достатньо розуму, щоб виконати обов'язкове правове рішення. Адже якщо, зрештою, суд ухвалить рішення не на користь України, тоді Росія, зі свого боку, зможе вимагати його виконання. Було би нерозумно не виконати таке доволі м'яке рішення суду.

А чи є інші шляхи змусити Росію виконувати це рішення, якщо вона не хотітиме цього робити?

Чогось на кшталт виконавчої служби Міжнародний суд ООН не має. Тому, якщо країна-член Ради Безпеки ООН блокуватиме резолюції на виконання рішення, то із цим, на жаль, особливо нічого не вдієш.

В Україні багато хто розчарований рішенням Міжнародного суду, який не став запроваджувати тимчасові заходи щодо Донбасу. Україна вимагала від Росії запобігти вбивствам цивільного населення у зоні конфлікту. Як Ви оцінюєте це рішення?

Суд постановив, що вимоги щодо застосування у цій справі Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму не виконані. Тут ідеться насамперед про те, чи збиралися кошти з метою вчинення терористичних актів. Це складне юридичне питання. Я наважуся припустити, що у цьому питанні можна було би дійти й іншого висновку.

Суддя Ронні Абрагам, виголошуючи рішення, у вступному слові згадав про збиття літака Malaysia Airlines над Донбасом, внаслідок якого загинули 298 пасажирів і членів екіпажу. Отже, якщо керуватися логікою суду про наявність намірів, то зенітно-ракетний комплекс, яким було збито літак, мав надаватися саме з метою збити цивільний літак?

Хочу наголосити, що у конвенції, на яку посилається Україна, йдеться про фінансування тероризму. Йдеться про зобов'язання держав унеможливити фінансові потоки на підтримку терористичних організацій. Конвенція спрямована перш за все на те, щоби перекрити фінансування приватними коштами, скажімо, "Аль-Каїди". Саме це було першочерговою метою цієї конвенції.

Питання того, чи займаються тероризмом самі держави, тут не стоїть. Однак важливий той факт, що суд визнав власну юрисдикцію у цьому питанні і тим самим допустив можливість застосування цієї конвенції за тих обставин, на які вказала Україна. Суд на даному етапі не побачив достатніх доказів існування мети вчинення терактів проти мирного населення. Однак рішення неостаточне, і не можна виключати, що воно в підсумку буде іншим.

Розгляд справи по суті, як очікується, затягнеться на роки. Якщо за цей час з'являться беззаперечні докази того, що MH17 було збито із зенітно-ракетного комплексу, доставленого з Росії, це може вплинути на остаточне рішення?

Якщо вдасться довести, що це підпадає під дію конвенції, то так. Якщо суд дійде висновку, що дії, які призвели до збиття літака, не підпадають під дію конвенції, тоді він, імовірно, не визнає власної юрисдикції у цьому питанні.

То невже щоб застосувати цю конвенцію, треба довести, що "Бук" був куплений бойовиками на гроші, зібрані приватними особами, на що Росія заплющувала очі?

Так, у Міжнародній конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму йдеться не про постачання зброї, а про фінансування тероризму. Щоби застосувати конвенцію у випадку надання зброї чи інших засобів, потрібна дуже широка інтерпретація цього правового акту. У конвенції йдеться насамперед про те, щоби терористи, скажімо, не використовували банківські рахунки чи чеки, аби фінансувати свою діяльність.

Тобто, у даному випадку надавати зенітно-ракетний комплекс - не порушення конвенції?

В принципі, держави можуть фінансувати терор, надаючи зброю. Цього, до речі, не заперечує і російська сторона. Однак навіть якщо держава сама вчиняє теракт, вона не підпадає під згадану конвенцію. Держаний терор нею не охоплений.

Ви загадали "Аль-Каїду" як приклад терористичної організації. Але у даному разі ми маємо справу з незаконними збройними формуваннями. Хтось називає їх бойовиками, хтось - сепаратистами, хтось - терористами, а хтось - "ополченцями". Навіть ЄС чи США не визнали "ЛНР" і "ДНР" терористичними організаціями. Наскільки це може зіграти роль при оцінці конфлікту на Донбасі з точки зору Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму? 

Це буде враховуватися. Російська сторона в суді саме на це і робить ставку, називаючи конфлікт внутрішнім. Судді братимуть до уваги, зокрема, як конфлікт оцінюють треті країни. Україна називає бійців незаконних збройних формувань терористами і говорить про антитерористичну операцію. Однак тут є проблема. Якщо говорити про реалізацію Мінських угод, то вони передбачають амністію для цих людей. До речі, у міжнародному праві немає чіткого визначення терміну "терорист".

Отже, посилання українською стороною у Міжнародному суді на цю конвенцію було завідомо ризикованою стратегією?

Звісно, не можна було говорити про те, що Україна може бути впевненою у перемозі. Але логічно і розумно з точки зору української сторони пробувати довести свою позицію у суді. Рішення неостаточне, і зарано говорити про успіх або неуспіх.

Дивитись відео 02:24

Позов України до Росії в Міжнародному суді ООН: на який результат можна розраховувати? (06.03.2017)

Аудіо й відео до теми