1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Експерт про реформи Януковича: громади залишаються без грошей

Президент Віктор Янукович представив програму реформ. Серед центральних цілей - нові принципи розподілу коштів між центральним та місцевими бюджетами. В Асоціації міст України документом глибоко розчаровані.

default

Безгрошів´я: культурний центр селища Роги, що на Черкащині, давно потребує ремонту

Міські й селищні громади України традиційно вимушені жебракувати. Для розв’язання будь-яких комунальних проблем, у мерів міст і містечок просто немає грошей. За підрахунками Асоціації міст України, 2009 року недофінансування видатків на місцевому рівні склало понад 12 мільярдів гривень. У своїй програмі реформ президент Янукович декларує бажання розв’язати цю проблему і надати громадам можливість брати ініціативу у свої руки.

Надати більшу «незалежність» місцевій владі Київ обіцяє, скасувавши секторні нормативи, що регламентують витрату коштів на місцях. Хоча ці нормативи свого часу були розроблені саме для кращого розрахунку потреб на конкретні програми. Зроблено це було якраз за наполяганням Асоціації міст України. Експерт асоціації з питань бюджету Юрій Ганущак називає такі наміри «словоблуддям». «Вони спеціально зробили це, щоб ніколи не бути відповідальними. Тепер вони даватимуть якусь суму грошей і казатимуть «ні у чому собі не відмовляйте. А якщо не вистачає на щось – шукайте. Таким чином діалогу з місцевою владою не буде», - критикує Ганущак.

"Лукаві цифри"

З місцевих бюджетів фінансуються у середньому близько 10 відсотків програм. Решта надходять із центрального бюджету на фінансування «делегованих повноважень», таких як освіта та охорона здоров’я. Тобто держава спочатку відбирає левову частку грошей, аби потім їх перерозподілити на свій розсуд. Метою програми реформ названо збільшення питомої ваги місцевих бюджетів у зведеному загальному фонді держбюджету до 50 відсотків. Тобто, у розпорядженні громад ніби буде половина всіх державних грошей. Юрій Ганущак говорить про «лукавий компроміс». «Цей показник вписаний до програми спеціально для Європи. Аби показати, нібито Україна реалізує положення Європейської хартії місцевого самоврядування. Але ж у Європі 40 відсотків місцевих бюджетів – це власні доходи громад, які використовуються для реалізації власних програм. В Україні цей показник становить лише 10 відсотків. Все інше – державні гроші на виконання місцевою владою «делегованих повноважень» в освіті, охороні здоров’я і так далі. Тепер ці гроші просто формально зарахують у місцеві видатки», - пояснює експерт.

Як не крути цифрами, але грошей у громад як не було, так і не буде, нарікає Ганущак. Адже власні доходи місцевих бюджетів , згідно з президентською програмою, за п’ять років збільшаться мізерно – їхня частка у загальному фонді місцевих бюджетів зросте з 10 до нікчемних 11 відсотків. Цей показник у декілька разів менший, ніж у країнах ЄС.

Грошей не буде

Брак коштів може означати, що місцях люди і надалі отримуватимуть від влади послуги катастрофічно низької якості. Послуги населенню надавати просто немає на що – 90 відсотків коштів місцевих бюджетів йдуть на виплату зарплатні службовців. Зношену комунальну інфраструктуру ремонтувати немає за що. Як наслідок: кількість аварій у житлово-комунальному господарстві за останні десять років зросла у 5 разів.

За підрахунками Світового банку, протягом наступних десяти років у місцеву інфраструктуру необхідно інвестувати 29 мільярдів доларів США. Де ж взяти ці гроші? Програма Януковича пропонує передавати у місцеві бюджети, зокрема, плату за користування ставками та за використання природних ресурсів, а також збори з адміністративних штрафів, плати за надання торгових патентів. Всі ці джерела експерт Асоціації міст називає несуттєвими. Більш вагомим було би спрямування до місцевих бюджетів податку з нерухомості. Такий збір пропонує запровадити президентська програма, але цю ініціативу Ганущак називає «профанацією». Адже у Верховній Раді вже тривалий час чекають на розгляд відповідні законодавчі ініціативи. Спочатку пропонували оподатковувати лише ту житлову площу, яка перевищує 100 квадратних метрів. Зрештою, ця цифра зросла до 300. Однак і в такому вигляді закон не ухвалять, переконаний Ганущак.

«300 метрів квартири не оподатковуються. Лише решта. Але ж квартири понад 300 квадратних метрів мають лише 2-3 відсотки населення. Всі ці жителі України сидять у Верховній Раді. Тому у першому читанні навіть цей законопроект не був прийнятий», - наголошує експерт.

Податок на землю

Значно прозорішим і ефективнішим податком в Асоціації міст України вважають запровадження плати за землю на основі ринкових цін. Сьогодні власники земельних ділянок платять символічні суми, які стягуються згідно з нормативними розрахунками. «Той, хто живе у багатоквартирному будинку теж платить, але мало. Бо плата за землю розподіляється на всіх мешканців. Той, хто живе у власному котеджі платить багато. Якщо у нього велика ділянка. Скільки квадратних метрів у його будинку, нікого не цікавить. Оцінюється ринкова вартість землі», - пояснює Юрій Ганущак.

Міжнародний досвід показує, що плата за використання землі становить від одного до двох відсотків від ринкової вартості землі на рік. В Асоціації міст пропонують, аби ставку податку самостійно визначали місцеві ради. Ганущак наводить приклад розрахунку податку на землю під Києвом: «Ринкова ціна за сотку становить від трьох до п’яти тисяч доларів. Якщо взяти ділянку у 10 соток вартістю у 50 тисяч доларів, її власник платив би 500 доларів податку на рік. Це один відсоток».

Податок за землю зазвичай стягується з фактичного користувача. Це дозволяє уникнути махінацій, коли земля через підставні структури береться в оренду. Це також могло би протидіяти самовільному захопленню землі загального користування. Адже відколи людина обмежила у своїх інтересах доступ до землі іншим громадянам, вона вважається користувачем цієї землі. А на Київщині, де живуть українські багатії, таких випадків нині чимало.

Автор: Євген Тейзе

Редактор: Роман Гончаренко